Командир ліжка

0
1

Моя мама вже тривалий час працює викладачем в ПТУ. Навчаються там в основному підлітки, які не люблять, коли ними командують. Тому у неї з’явилася звичка – чітко і коротко говорити командирським тоном: «Встань!», «До дошки!», «Сядь!».

Одного разу вона познайомилася з колишнім військовим. Господарський і турботливий чоловік приносив нам різні ягоди, з яких вона варила варення. Його було так багато, що довелося витратити більше 50 кг цукру. Мама витрусила цукровий мішок і поклала його на стілець у спальні.
Ввечері її чоловік знову прийшов, і залишився на ніч у нас. Коли вона прийшла в спальню, він уже лежав у ліжку. Однак моя мама ніколи не любила спати біля стіни, тому від втоми і роздратування йому наказала:
«До стіни! Швидко! – помітила мішок з-під цукру і запитала – Мішок потрібен?»
Чоловік лише скептично зміг посміхнутися.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here