Враховуючи, скільки ризикованих експериментів над собою довелося пережити нашій багатостраждальній планеті, дивно, що вона досі жива
Кольська надглибока свердловина
Кольська надглибока свердловина знаходиться в зоні Північного полярного кола в самій північно-західній точці Росії і є найглибшим підземним ходом, проритим в товщі Землі.
Радянські вчені ініціювали буріння свердловини ще в 1970 році і до 1989 року досягли позначки в 12 262 метри.
Вони хотіли повністю пробурити земну кору і дійти до верхнього шару мантії, однак поняття не мали, що чим це могло загрожувати. Тим не менш, страхи з приводу освіти масштабних землетрусів або появи демонів з Пекла виявилися безпідставними.
А роботи над проектом були згорнуті з-за того, що в крайній точці проходу температура сягала 177 градусів за Цельсієм, з-за чого розплавлені породи стікали назад у свердловину, не дозволяючи вченим збільшити глибину буріння.
Випробування Трініті
Випробування Трініті було частиною американської програми “Проект Манхеттен” з розробки ядерної зброї. Це випробування, яке відбулося 16 липня 1945 року, було першим в світі вибухом атомного пристрою.
Первісна розробка зброї нової ери трохи затримувалася з-за побоювань вченого Едварда Теллера, приймав участь у проекті. Він припускав, що детонація плутонієвого заряду такої потужності може призвести до ініціації ланцюгової хімічної реакції з участю азоту, яка теоретично могла б призвести до неконтрольованого займання атмосфери Землі.
Однак подальші розрахунки показали, що можливість здійснення такого сценарію украй мала, тому роботи продовжили. Утворилася в результаті першого ядерного випробування вибухова потужність оцінюється в 21 кілотонну в тротиловому еквіваленті.
Вибух цього пристрою нагадав керівнику проекту Роберту Оппенгеймеру рядок з індуїстського священного манускрипту: “Нині я подібний Смерті, руйнівниці світів”.
Великий адронний коллайдер
Коли вчені 10 вересня 2008 року офіційно заявили про створення проекту Великого адронного коллайдера, деякі стали вважати, що це пристрій приведе до знищення усього світу.
Проект прискорювача частинок за 6 мільярдів доларів був створений для розгону протонних пучків по 27-кілометровій тунельної петлі з подальшим зіштовхуванням, що призводить до утворення мікроскопічних чорних дір, які, як вважається, з’явилися відразу ж після Великого вибуху.
Деякі вважали, що утворилися в результаті експерименту чорні діри будуть безконтрольно збільшуватися, поки не поглинуть Землю. Проте вчені відкидають ці чутки, так як вже підраховано, що кожна чорна діра має межею, після якого вона випаровується. Цей феномен відомий під назвою Випромінювання Хокінга.
“Старфіш Прайм”
Магнітосфера Землі є важливим захисним шаром, в якому знаходяться заряджені частинки, що оберігають атмосферу землі від згубного впливу сонячного вітру. А щоб буде, якщо велика ядерна бомба вибухне в цій магнітосфері?
Сполучені Штати і вирішили це з’ясувати в 1962 році. Ну і, крім усього іншого, метою експерименту було знайти можливий спосіб перехоплювати радянські ракетно-ядерні заряди ще на космічній орбіті.
Тому і було ініційовано вибух термоядерної боєголовки на висоті 400 кілометрів над атолом Джонстона в Тихому океані.
Вибух потужністю 1,4 мегатонни було видно з відстані в 1450 кілометрів на Гавайських островах, де електромагнітний імпульс пошкодив лінії освітлення і телефонний зв’язок.
Також на нижній земній орбіті утворився штучний радіаційний пояс, який тримався протягом п’яти років і пошкодив більше третини всіх перебували в той час супутників.
Проект SETI
Даний проект пошуку контактів з позаземним розумом” (“Search for Extraterrestrial Intelligence”) включає в себе комплекс заходів по виявленню і спробам зв’язку з представниками позаземної цивілізації.
Ще в 1896 році Нікола Тесла припустив, що радіозв’язок і може бути використана для встановлення контакту з інопланетянами. В 1899 році, як йому здавалося, він навіть прийняв сигнали з Марса. У 1924 році уряд Сполучених штатів проголосило “Національний день радіо” в період з 21 по 23 серпня 1924 року, коли вчені могли сканувати ефір у пошуках радіочастот з червоної планети.
Сучасні способи дослідження за програмою SETI включають в себе використання наземних і орбітальних телескопів, великих радіотелескопів з розподіленою обробкою даних.
Однак деякі боязко ставляться до таких спроб людства зблизитися з представниками позаземної цивілізації – адже це може привернути непотрібну увагу до нашої планеті….
Так, космолог Стівен Хокінг нагадує, що історія людства вже знає випадки і результати, коли менш розвинена в технічному плані цивілізація стикається з більш просунутою.
