Злидні ліберальних тез розбивається про справжню економіку Росії

0
67

Олександр Айвазов

Коли я слухав наших чиновників, депутатів і деяких представників бізнесу, які виступають на ПМЕФ-2019, то пригадав старий анекдот. «З ранку офісні працівники в поспіху пересувають меблі, а посередині стоїть старенька прибиральниця в обнімку зі шваброю і запитує: «Милі, а що ж ви робите?» Співробітники їй відповідають: «Меблі феншуй пересуваємо, щоб доходи піднялися». «Онуки, тут до революції публічний будинок був. Коли виручка падає, не ліжка треба пересувати, а «дівчаток» міняти».
У своїй доповіді на Петербурзькому міжнародному економічному форумі президент Росії Володимир Путін виділив три основних пріоритету, за рахунок яких збирається підвищити конкурентоспроможність Росії у міжнародному економічному змаганні і забезпечити прискорене зростання російської економіки.
«Перший чинник — це добробут і достаток людини, можливості для розкриття його талантів. Виходячи з цього, ми сформували і національні цілі зростання економіки і доходів громадян, скорочення бідності, збільшення тривалості життя, розвитку освіти і охорони здоров’я, збереження навколишнього середовища. На вирішення цих завдань спрямовані національні проекти, які ми реалізуємо…
Ми сформували цілу платформу «Росія — країна можливостей», спрямовану на особистісний, професійний ріст. Проходять в її рамках конкурси, змагання, олімпіади відкриті для школярів, молоді, людей різних вікових категорій, для учасників не тільки з Росії, але і з інших країн. Подібний кадровий проект за своїм масштабом не має аналогів. Тільки в 2018-2019 роках він охопив понад 1600 тисяч осіб».
Нищета либеральных тезисов разбивается о настоящую экономику России россия
«Росія — країна можливостей»
Kremlin.ru
Я на особистому досвіді переконався в правильності та ефективності такого підходу. Мій син саме через олімпіади (а в 11-му класі він за рік взяв участь у 24 різних олімпіадах) без всякого напрягу і, головне, без будь-яких фінансових витрат з боку батьків зміг вступити на бюджетне місце в один з найпрестижніших російських вузів — МФТІ, де успішно навчається в даний час на факультеті прикладної математики. Чудово, що талановиті діти мають вже в цьому віці такі соціальні ліфти.
«Другий напрямок — це форсований технологічний розвиток. Можливості тут воістину колосальні, в найближче десятиліття додаткове зростання світового ВВП за рахунок впровадження штучного інтелекту складе 1,2% щорічно. Це вдвічі перевищує той вплив, який справив глобальний ріст інформаційних технологій на початку XXI століття. Світовий ринок продуктів з використанням штучного інтелекту до 2024 року зросте майже в 17 разів і складе близько півтрильйона доларів.
Як і інші провідні країни світу, Росія підготувала національну стратегію розвитку технологій в галузі штучного інтелекту. Вона розроблена урядом за участю вітчизняних високотехнологічних компаній. Указ про запуск такої стратегії буде підписаний найближчим часом. А докладний, покроковий план дій інтегрований у національну програму «Цифрова економіка».
Нищета либеральных тезисов разбивается о настоящую экономику России россия
Володимир Путін і Герман Греф
Kremlin.ru
Тому я абсолютно спокійний за свого сина, так як попит на його професійні знання і компетенції після закінчення їм МФТІ в найближчому майбутньому буде тільки рости. Чого не можу сказати про своїх дочок, які отримали дизайнерське освіту. Старша ось вже багато років ніяк не може знайти гідне застосування своїм знанням і компетенціями у нас в країні.
Молодша ж, надивившись на сумний досвід своєї сестри, 11 років тому виїхала до Франції, вивчила мову, закінчила з відзнакою Вищу школу дизайну, вступила до докторантури і зараз викладає в Страсбурзькому університеті історію і теорію дизайну французькою мовою. А між справою стала переможцем Міжнародного конкурсу молодих талантів ЮНЕСКО в китайському місті Шеньчжені.
Але чомусь в Росії такі, як вона, нікому не цікаві і залишаються абсолютно незатребуваними. Щось не гаразд у Датському королівстві, якщо переможці міжнародних конкурсів ЮНЕСКО залишаються незатребуваними у нас в країні. Тому і їдуть масово молоді таланти з Росії туди, де їх знання і компетенції адекватно оцінюють.
«Третій фактор конкурентоспроможності країни, який був позначений вище, — це сприятливе ділове середовище, архаїчність і явна надмірність контрольно-наглядової сфери, необґрунтоване, а часом і просто протиправне вторгнення правоохоронних органів у ділове середовище, в роботу компаній. З 1 січня 2021 року припиняє дію вся колишня, багато в чому застаріла нормативно‑правова база. Натомість повинна бути сформована чітка система вимог: виключено будь-яке дублювання повноважень держорганів, обмежені підстави для позапланових перевірок, закріплений ризик‑орієнтований підхід».
Я маю за плечима 15-річний досвід заняття бізнесом у нашій країні і за повною програмою сьорбнув «архаїчності» і «надмірності» наших контрольно-наглядових і силових органів. Пережив і накати, і «маски-шоу», і спроби віджати мій бізнес, і багато-багато іншого, коли, посилаючись на внутрішньогалузеві норми «часів Очакова і підкорення Криму» на мене наїжджали з боку. Тому я не можу не вітати ці плани нашого президента.
Нищета либеральных тезисов разбивается о настоящую экономику России россия
ПМЕФ 2019. Трансляція пленарного засідання
Дарина Драй ІА REGNUM
«Сьогодні в Росії ми приступили до реалізації дійсно стратегічних довгострокових програм, багато з яких без перебільшення носять глобальний характер», — говорив на ПМЕФ-2019 президент Росії Путін. І у мене в голові одразу ж спливає з дитинства рідні і знайомі рядки з поеми В. Маяковського «Добре!»:
Я з тими, хто вийшов будувати і помста в суцільний лихоманці буден.
Вітчизна славлю, яке є, але тричі — що буде.
Я планов наших люблю громадье, розмаху кроки саженьи.
Я радію маршу, яким йдемо на роботу і в битви.
Гладко було на папері
Але тут я щось почав сумніватися, що всі ці прекрасні плани нашого президента будуть реалізовані в життя. З одного боку, жоден Указ президента РФ Ст. Ст. Путіна, спрямований на підвищення ефективності російської економіки і зростання добробуту росіян, так і не був виконаний до кінця. А з іншого — присутні на ПМЕФ-19 чиновники і підприємці самі не вірять, що національні проекти призведуть до зростання російської економіки вище середньосвітового рівня.
На одній із сесій форуму модератор прямо поставила запитання: «чи Вірять присутні, що реалізація національних проектів призведе до зростання економіки вище світового рівня?» Жодної руки не піднялася у відповідь. А на «Діловому сніданку Ощадбанку» Р. Греф поставив аналогічне питання для онлайн-голосування, і виявилося, що тільки 22% вірили, а 78% не вірили, що реалізація національних проектів призведе до зростання економіки вище світових темпів зростання.
«З 2008 року наша економіка зросла лише на 8%, хоча світова економіка в цілому — на 47%, а розвинених країн — на 27%, — нагадав у своєму виступі бізнес-омбудсмен Б. Тітов. — Тобто весь світ від нас тікає. Більше того, є побоювання, що з шостої позиції найбільшої економіки світу, що нас скоро потіснить Індонезії, чия економіка зростає на 5% на рік. А у них ще й населення більше нашого.
Нищета либеральных тезисов разбивается о настоящую экономику России россия
Борис Титов
Kremlin.ru
Ну, а щоб наздогнати Німеччину, нам потрібно рости 5-6% в рік». За його словами, в Росії «є стабільність — але немає росту». «Здавалося б, це базова умова, але поки виявилося, що не так, — дивувався Б. Титов на ПМЕФ-2019. — Хоча в якійсь мірі ми сьогодні і дану тезу ставимо під сумнів: (річна) інфляція становить 5,2%, реальні доходи населення продовжують знижуватися.
Представники ліберального мейнстріму весь час запевняли нас, що для швидкого зростання російської економіки необхідні: 1) стабільність економічної політики, 2) низька інфляція на рівні 4-5% на рік і 3) сприятливий інвестиційний клімат. Стабільність у нас майже як на кладовищі, інфляція 4-5%, інвестиційний клімат весь час поліпшується, але чому тоді темпи зростання російської економіки весь час знижуються, а не ростуть?
Хоча тут виникає питання, для кого поліпшується інвестклімат: для підприємців, які розміщують нові виробництва в Росії і таким чином стимулюють зростання російської економіки, або для спекулянтів, що грають на російських фінансових біржах і не приносять ніякої реальної користі для економіки нашої країни? З урахуванням того, що вся економічна політика уряду РФ заточена під спекулятивний фінансовий капітал, інвестклімат поліпшується саме для спекулянтів, а не для бізнесу реальної економіки.
І не дивно, що у нас Міністерство економічного розвитку є, а самого розвитку немає. Ви подивіться, хто очолює Міністерство економічного розвитку? М. С. Орєшкін, закінчив Вищу школу економіки — оплот російського лібералізму, яку очолює чоловік керівника ЦБ Е. Набіулліної. Сам же М. С. Орєшкін жодного дня у своєму житті не працювала у реальній економіці, що виробляє реальну продукцію, потрібну людям. Він поняття не має, як функціонує промислове підприємство, або будівельна фірма, або фермери і агрокомплекси.
Він все своє свідоме життя працював у фінансовій сфері, тому і до сфери виробництва він підходить як фінансист або фінансовий спекулянт: сьогодні вклав гроші, завтра отримав прибуток або збиток. У нього вся термінологія чисто фінансова і геть відсутня термінологія виробничника. Тому він не розуміє, що фінансові показники, на які він робить акцент, просто не можуть привести до зростання економіки, так як зростання економіки визначається не фінансової, а виробничою сферою, яку він не знає і не розуміє законів, за якими вона розвивається.
Нищета либеральных тезисов разбивается о настоящую экономику России россия
Гроші
Дар’я Антонова ІА REGNUM
Якщо подивитися при яких умовах у Росії досягалися максимальні темпи зростання, то виявиться, що жоден з параметрів наших ліберальних догматиків не був досягнутий навіть близько. Найвищі темпи зростання російська економіка показала при Путіні в 2000 році — 10% річного зростання, стабільності коли після дефолту 1998 року не було і в помині, а інфляція становила 20%. Другий показник за темпами зростання — 8,5% у 2007 році, коли інфляція була двозначною — 12%. Так що локшину нам на вуха вішають наші ліберальні догматики, ні від цього залежать високі темпи зростання російської економіки.
Якщо ми уважно проаналізуємо, за рахунок чого вдалося подолати дефолт 1998 р. і вийти в 2000 р. на рекордне зростання російської економіки, то побачимо, що це було зроблено за рахунок «друкарського верстата», який наші ліберали всіляко таврують, і при цьому інфляція не зростала, а знижувалася. На 1 вересня 1998 р. (відразу після дефолту) основний грошовий агрегат М2, за даними річних звітів ЦБ РФ, дорівнював 345,6 млрд рублів.
З вересня 1998 р. прийшло на зміну лібералам уряд Е. М. Примакова — В. о. Геращенко початок «друкувати гроші», і на 1 січня 2000 р. грошова маса зросла до 704,7 млрд рублів, тобто за 1 рік і 4 місяці вона зросла більш ніж у два рази, що призвело до зростання ВВП вже в 1999 р. на 6,4%.
І поки ЦБ очолював Ст. Ст. Геращенко, він продовжував «друкувати гроші»: за 2000 рік М2 зріс ще на 62,4%, досягнувши 1144,3 млрд рублів, приріст ВВП у 2000 р. досяг рекордних 10% в рік. Таким чином, менш ніж за 2,5 року грошова маса зросла у 3,3 рази, при цьому інфляція зменшилася в п’ять разів. Своєю політикою Ст. Ст. Геращенко повністю спростував головний догмат ліберальних шаманів, що друкування грошей неминуче призводить до інфляції. Цього ж присвячені численні статті С. Блінова.
Не пора «дівчаток» міняти?
Іншим найважливішим критерієм зростання економіки є показник частки інвестицій в основний капітал до ВВП країни. Тут є дуже чітка залежність між показником частки інвестицій в основний капітал і темпами зростання економіки: якщо інвестиції в основний капітал складають 15% від ВВП, то ВВП не зростає, оскільки все йде на заміщення яка вибуває основного капіталу.
17-18% дають 1,5−2% зростання ВВП
20% дають 2,5−3% зростання ВВП
25% дають 4-5% зростання ВВП
30% дають 6-7% зростання ВВП
35% дають 7-8% зростання ВВП
40% дають 9-10% зростання ВВП
Нищета либеральных тезисов разбивается о настоящую экономику России россия
Зростання ВВП
Дар’я Антонова ІА REGNUM
Якщо в РФ в даний час частка інвестицій в основний капітал становить приблизно 17% ВВП, то зростання стагнує в районі 1,5% (приписки Росстату я тут опускаю). Усі національні проекти дадуть в середньому річне зростання в 3%, тобто в сумі частка вкладень в основний капітал не перевищить 20%, і зростання ВВП буде менше 3% в рік.
Тому абсолютно праві ті, хто сумнівається, що реалізація національних проектів приведе до зростання російської економіки вище темпів зростання світової економіки. Якщо спиратися на цифри і факти, а не на манілівські мріяння, то стає ясно, що реалізація національних проектів сама по собі не приведе до істотного зростання російської економіки, якими б шаманськими заклинаннями про сприятливому інвестиційному кліматі, таргетування інфляції та інших ліберальних дурниці вони не супроводжувалися.
В одному з травневих указів Володимира Путіна 2012 р. було поставлено завдання щодо збільшення обсягу інвестицій в основний капітал не менше ніж до 25% ВВП до 2015 року і до 27% — до 2018году. Таким чином, у 2017 році частка інвестицій в основний капітал повинна була досягти 27%, що дало б зростання економіки на 5,5−6% в рік, тобто була б виконана завдання, поставлене президентом РФ, забезпечити темпи зростання російської економіки вище середньосвітових.
Але, за даними Росстату, частка інвестицій в основний капітал в РФ в 2017 р. досягла 17,34% ВВП, тобто майже на 10% менше, ніж було заплановано президентом РФ. Тому ми і маємо зростання менше 2% у рік, що уряд РФ і ЦБ просто саботують укази президента. Для того щоб досягти темпів зростання вище світових, нам потрібно буде збільшити інвестиції в основний капітал як мінімум в два рази в порівнянні з тими, що заплановані у національних проектах. І в першу чергу це мають бути державні інвестиції, тоді слідом за ними підуть і приватні інвестори, як це було на початку 2000-х років. Коли ж уряд виводить з РФ державні кошти, то ж саме робить і приватний капітал.
Лауреат Нобелівської премії Пол Кругман дуже точно назвав ліберальну ідеологію, яку сповідує уряд РФ, Економікою Шаманства. Спори наших ліберальних догматиків більше схожі на шаманські камлання, ніж на суперечки економістів. Все те, про що говорили наші ліберальні «експерти» і урядові чиновники на ПМЕФ-19, має до зростання економіки таке ж ставлення, яке має «бузина в городі до київського дядькові». Вони просто не розуміють, за рахунок чого можна прискорити зростання російської економіки.
Якщо спиратися на економічну науку, а не на шаманські камлання, все досить просто: вливайте гроші в економіку, щоб агрегат М2 зріс на 30-40% в рік, і вона почне зростати швидкими темпами. І тут не важливі темпи інфляції, а важливий реальне зростання грошової маси мінус інфляція. Гроші — це кров економіки: якщо грошей достатньо, то економіка зростає, якщо ж гроші виводяться з економіки, то економіка слабшає і стагнує.
А у нас трильйони рублів лежать «мертвим капіталом» в ФНБ і ЗВР, але проти планів витратити ці гроші на розвиток російської економіки виступають ЦБ і уряд РФ. Категорично проти планів почати витрачати трильйони рублів з ФНБ виступає Е. Набіулліна, так як це може призвести до зростання інфляції. Те, що це відверта брехня, каже наведена вище статистика.
ПМЕФ 2019. Ельвіра Набіулліна і Олексій Кудрін
Дарина Драй ІА REGNUM
І ще один важливий момент: інвестиції повинні рости не взагалі, а в основний капітал, тобто потрібно максимально обмежувати зростання спекулятивних інвестицій та стимулювати зростання інвестицій в основний капітал: у реальні фабрики і заводи, в с/х і переробні підприємства, житло, дороги та інші інфраструктурні об’єкти, нові технології VI ТУ.
Тоді економіка почне зростати швидкими темпами, а гроші, при необхідності, можна не тільки взяти з ФНБ і ЗВР, але і надрукувати, як це робив Ст. Ст. Геращенко, і ніякого зростання інфляції при цьому не буде.
Коли я слухав наших чиновників, депутатів і деяких представників бізнесу, які виступають на ПМЕФ-2019, то пригадав старий анекдот. «З ранку офісні працівники в поспіху пересувають меблі з місця на місце, а посередині стоїть старенька прибиральниця в обнімку зі шваброю і запитує: «Милі, а що ж ви робите?» Співробітники їй відповідають: «Меблі феншуй пересуваємо, щоб доходи піднялися». «Онуки, я тут давно працюю, тут до революції публічний будинок був. Коли виручка падає, не ліжка треба пересувати, а «дівчаток» міняти». Чи Не пора і нам ліберальних «дівчаток» поміняти?