«Успішно і з мінімальними витратами»: яку роль Су-25 «Грач» зіграв у розвитку російської штурмової авіації

0
70


40 років тому перший політ зробив прототип штурмовика Су-25 «Грач». Ще до прийняття на озброєння машина успішно використовувалася в Афганістані. З 2015 року модернізовані версії легендарного літака беруть участь в сирійській операції. Експерти називають Су-25 робочою конячкою російських ВКС. Головні достоїнства «Грача» — висока бойова ефективність на лінії фронту і низька вартість серійного виробництва. За словами аналітиків, цей штурмовик і сьогодні здатний розв’язувати завдання як у локальних конфліктах, так і в бойових діях з високотехнологічним противником.
18 червня 1979 року в небо піднявся передсерійний прототип легендарного літака-штурмовика Су-25, який отримав у військах прізвисько «Грач». Машина під номером Т-8-3 була зібрана на Тбіліському авіаційному заводі. В ході державних випробувань вона підтвердила заявлені річні і експлуатаційні характеристики.
У квітні 1980 року Т-8-3 пройшов бойове хрещення в афганській кампанії. Міноборони СРСР було задоволене результатами, які продемонструвало дітище ОКБ Сухого. Державні випробування Су-25 завершилися в березні 1981 року. Правда, в силу бюрократичних причин «Грач» був прийнятий на озброєння лише через шість років.
Підтримка Сухопутних військ
Розробці нового радянського штурмовика передував аналіз досвіду в’єтнамської кампанії (1965-1973 роки), яку провів Генштаб ЗС СРСР. У війні з комуністами американська авіація відчувала труднощі з ураженням малорозмірних цілей. Вертольоти володіли порівняно невеликим бойовим радіусом і невисокій бойовій навантаженням, а бомбардувальники і винищувачі з працею виконували завдання на малих висотах.
У зв’язку з цим США залучали до операцій у В’єтнамі легкий штурмовик Cessna A-37 Dragonfly, створений на базі навчального літака, і турбогвинтовий пікіруючий бомбардувальник Douglas A-1 Skyraider, який застосовувався ще в період Другої світової війни. Недоліками обох машин були слабка броня і недостатня вантажопідйомність.
В кінці 1960-х років американська компанія Fairchild Republic почала розробляти штурмовик нового покоління A-10 Thunderbolt II («Бородавочник»). Приблизно в цей же час в ОКБ Сухого був запущений проект Су-25.
«Штурмовик поєднує якості ударного вертольота і фронтового бомбардувальника. Його головне завдання — безпосередня підтримка Сухопутних військ на полі бою. Він фактично розчищає шлях взводом частин на лінії фронту, знищуючи колони бронетехніки, танки та живу силу противника», — підкреслив у бесіді з RT оглядач журналу «Арсенал Вітчизни» Дмитро Дрозденко.
На театрі військових дій штурмовики, як правило, утворюють ланка з двох літаків. Поки одна машина робить пуски боєприпасів, друга веде спостереження за навколишньою обстановкою. Це дозволяє екіпажам Су-25 відстежити можливу загрозу, яка виходить від ППО і великокаліберних кулеметів противника.
За словами Дрозденко, штурмовик призначений насамперед для роботи на висотах, що становлять кілька сотень метрів, на швидкості 400-600 км/ч. Пілот повинен мати можливість візуально розпізнавати цілі. Однак виконання цього завдання пов’язане з безліччю ризиків.
«На відміну від інших бойових літаків, штурмовик не потребує надзвукової швидкості. Порівняно з винищувачами-бомбардувальниками він неповороткий, хоча і набагато маневреннее вертольота. Природно, така машина знаходиться в зоні ураження різноманітного стрілецького озброєння, зенітних установок і ПЗРК», — пояснив Дрозденко.
Враховуючи весь комплекс загроз на полі бою, інженери ОКБ Сухого створили добре захищений, надійний і невибагливий штурмовик. На випробувальних польотах і на театрі військових дій льотчики ВПС СРСР і Росії садили Су-25 з серйозними ушкодженнями планера, крила, паливних баків, шасі і навіть одного з двох двигунів. Ще одна перевага «Грача» — здатність сідати на грунтові злітно-посадочні смуги.
«Успешно и с минимальными затратами»: какую роль Су-25 «Грач» сыграл в развитии российской штурмовой авиации ввс
Ланка штурмовиків Су-25 в небі над Афганістаном
РИА Новости
У бесіді з RT генерал-майор, заслужений льотчик РФ Володимир Попов відзначив виняткову живучість «Грача». За його словами, штурмовик спочатку створювався таким чином, щоб пілот міг керувати ним в умовах інтенсивного обстрілу і дотягнути до аеродрому, навіть отримавши пошкодження, які були б смертельними для іншої авіатехніки.
«Звичайно, далеко не завжди у льотчиків виходило посадити прострелену машину — нерідко вони були змушені катапультуватися. Але головне, що конструкція «Грача» дозволяє зберегти життя екіпажу. І Су-25 довів, що здатний успішно виконувати завдання в самій складній обстановці. Наприклад, в Афганістані він рятував нашу армію, знищуючи позиції моджахедів в гірських ущелинах. Проблема була лише в тому, що в 1980-ті роки цих машин радянського контингенту явно не вистачало», — підкреслив Попов.
На озброєнні Су-25 знаходяться 30-мм автоматична гармата конструкції Грязєва — Шипунова (ГШ-30-2), різні види авіабомб (до 500 кг), некеровані ракети і блоки з реактивними снарядами, напалмові баки, керовані ракети «повітря — поверхня» Х-25МЛ, Х-29Л і С-25Л. Крім того, у арсенал «Грача» входять ракети «повітря — повітря» Р-60, Р-27Р, Р-77 і Р-73.
Максимальне бойове навантаження Су-25 становить 4,4 т, гранична висота бойового застосування — 5 км, нормальна злітна маса — 14,6 т, практична дальність — 1850 км бойовий радіус на висоті — 1250 км, у землі — 750 км. Літаком керує одна людина.
Робоча конячка ВКЗ
У 1980-ті роки «Грач» постійно вдосконалювався. На основі афганського досвіду штурмовик отримав систему відстрілу теплових пасток, оберігають двигун машини від ураження більшістю ПЗРК. Вони автоматично випускалися літака при заході на ціль.
Однак пастки виявилися неефективними проти американських комплексів Stinger, які з’явилися у моджахедів в 1986 році. Особливість ракети цього ПЗРК полягала у великої кінетичної енергії удару. Щоб захистити машину, інженери ОКБ Сухого зміцнили сталевими пластинами життєво важливі агрегати «Грача» і оснастили системою пожежогасіння хвостову частину фюзеляжу.
В Афганістані Су-25 виконали близько 60 тис. бойових вильотів. За майже десять років ВПС СРСР втратили 23 літака. При цьому не відбулося жодного вибуху паливних баків. Штурмовики поверталися на аеродром, отримуючи часом до 150 пошкоджень. За словами Попова, втрати «Граків» в Афганістані були відносно невеликі і машина зарекомендувала себе з кращого боку.
Су-25 серійно вироблялися на авіазаводах в Тбілісі і Улан-Уде. СРСР експортував штурмовики в країни Східної Європи (Чехословаччину, Болгарію), Африки (Анголи, Судану), Близького Сходу (Ірак, Афганістан) та Східної Азії (КНДР). Крім Росії, зараз «Граки» стоять на озброєнні низки колишніх радянських республік — Білорусі, України, Казахстану, Узбекистану.
У загальній складності було випущено близько 1,3 тис. таких літаків. На сьогоднішній день, за оцінкою Попова, в строю ВКЗ Росії перебуває понад 250 Су-25 в різних модифікаціях, ще понад 300 одиниць — на зберіганні.
Після розпаду СРСР Су-25 взяли участь у двох чеченських кампаніях і в південноосетинському конфлікті 2008 року. «Грач» поряд з фронтовим бомбардувальником Су-24М склав основу контингенту угруповання ВКС РФ в Сирії. Як зазначив Дмитро Дрозденко, застосування штурмовиків дозволило в досить короткі терміни знищити основні сили терористів на північному сході арабської республіки.
«Су-25 — робоча конячка наших Повітряно-космічних сил у Сирії. На «Граків» припадає значна частина уражених цілей в арабській республіці. На початку операції за добу один Су-25 здійснював по три-чотири вильоту, здійснюючи удари в основному некерованими боєприпасами. Багато в чому завдяки «Грача» Росії не вдалося вийти за рамки військового бюджету», — розповів Дрозденко.
«Успешно и с минимальными затратами»: какую роль Су-25 «Грач» сыграл в развитии российской штурмовой авиации ввс
Су-25СМ проводить пуски боєприпасів в Сирії
Кадр: відео Міноборони РФ
За весь період сирійського операції авіакрило ЗС РФ втратила один Су-25. 3 лютого 2018 року в провінції Ідліб зазнав аварії літак, який пілотував майор Роман Філіпов.
Його штурмовик був підбитий з ПЗРК ісламістів. Льотчик встиг катапультуватися. Приземлившись, офіцер прийняв нерівний бій з бойовиками і загинув. 23 лютого президент РФ Володимир Путін вручив батькам майора Золоту Зірку Героя Росії.
«Трагедія Філіпова, напевно, нікого в Росії не залишила байдужим. Він був досвідченим і мужнім льотчиком. В день загибелі майор здійснював політ на малій висоті, перебував у зоні видимості противника і в результаті став жертвою ПЗРК, які не мали постачатися бойовикам. Ця єдина втрата більше нагадує випадковість і не кидає тінь на бойові можливості Су-25», — підкреслив Дрозденко.
«Без такої машини не обійтися»
В даний час поставляється у війська Су-25 в модифікації СМ3. Ця версія штурмовика оснащена автоматизованою системою управління вогнем, оптико-електронною системою СОЛТ-25, бортовим комплексом цілевказівки і прицілювання з елементами штучного інтелекту. Новітнє устаткування дозволяє льотчику вражати об’єкти, перебуваючи на висоті понад 5 тис. км, тобто поза зоною досяжності ПЗРК.
Модернізацією парку штурмової авіації ВКС РФ займається 121-й авіаремонтний завод, розташований в підмосковній Кубинці. Станом на травень 2019 року в 4-ї армії ВПС і ППО сформовані дві ескадрильї Су-25СМ3.
Бортовий радіоелектронний комплекс Су-25СМ3 включає систему супутникової навігації ГЛОНАСС і лазерний індикатор прицілу. Інформація про машину виводиться на екран цифрового дисплея. Крім того, на штурмовику встановлений далекомір, що дозволяє застосовувати боєприпаси з лазерною головкою самонаведення. Щоб нанести удар, пілоту Су-25СМ3 досить віддати команду, все інше зробить машина.
«Успешно и с минимальными затратами»: какую роль Су-25 «Грач» сыграл в развитии российской штурмовой авиации ввс
Російський літак Су-25 приземляється на аеродром Хмеймим
Дмитро Виноградов / РІА Новини
Вітчизняні фахівці поліпшили захищеність «Грача». Життєво важливі агрегати літака закриті пластинами, які можуть витримувати попадання снарядів 30-мм гармат. Крім того, Су-25СМ3 оснащений комплексом радіоелектронної боротьби «Вітебськ-25». Він захищає літак від ракет із тепловими головками самонаведення ПЗРК «Стріла» і Stinger.
«Росії без такої машини, як Су-25, ще дуже довго не обійтися. Штурмова авіація дозволяє успішно і з мінімальними фінансовими витратами вести бойові дії в локальних конфліктах на кшталт сирійської операції. При цьому «Грач» актуальний і в разі гіпотетичної війни з високотехнологічним противником. Він незамінний для знищення малорозмірних цілей на лінії фронту», — пояснив Володимир Попов.
В даний час в Росії опрацьовується можливість створення штурмовика нового покоління. 1 листопада 2017 року колишній головнокомандувач російськими ВКС, голова комітету Ради Федерації з оборони та безпеки Віктор Бондарєв заявив, що має сенс розробляти новий літак на базі двомісного винищувача-бомбардувальника покоління 4++ Су-34.
«Штурмовик завжди буде потрібен. Су-25 модернізували до варіанту СМ3, у нього надійний планер, величезний модернізаційний і ремонтний потенціал. Думаю, він буде літати ще років 10-15. Природно, з часом його треба буде міняти, сьогодні розглядаються різні варіанти», — повідомив Бондарєв.
Володимир Попов вважає, що ідея, висловлена колишнім головкомом ВКС, цілком реалізовується. У той же час він зазначив, що Су-34 — досить дорога повітряна платформа. За словами експерта, штурмовик нового покоління повинен зберегти свої головні переваги — не занадто високу вартість серійного виробництва і бойову ефективність на лінії зіткнення з противником.
«У мене немає підстав не довіряти Бондарєву. Су-34 — приголомшлива за бойовим можливостям машина, але вона дорога, а важливо не допустити зростання вартості штурмовика. Нескінченно «Грач» модернізувати неможливо, але я вважаю, що Су-25СМ3 буде актуальним ще як мінімум 15 років», — підсумував Попов.