NASA дало «зелене світло» проекту дослідження найбільшого супутника Сатурна за допомогою літального апарата. Місія до Титану стартує в 2026 році і через 8 років досягне одне з найбільш цікавих небесних тіл Сонячної системи, щоб знайти там сліди життя.
Зонд отримав назву Dragonfly («Бабка») і він буде представляти із себе літальний апарат з чотирма двухвинтовыми роторами. Його вага на Титані складе близько 400 кілограм, а тепло та електроенергію він буде отримувати від радіоізотопного генератора. За трохи більше ніж два з половиною роки, мультикоптер повинен буде пролетіти не менше 175 кілометрів послідовно вивчаючи різні ділянки місцевості. В якості першої мети вже призначені дюни «Шангрі-Ла» в екваторіальній області супутника Сатурна.
Основне завдання «Бабки» — пошук органічних речовин, які можуть бути основою життя. На думку вчених, Титан у своєму нинішньому стані дуже сильно нагадує Землю в ранні періоди її розвитку. Тому його вивчення може внести істотний внесок у розуміння процесів зародження перших організмів на планеті. Для цього на борту зонда будуть розміщені два приладу — мас-спектрометр, а також гамма-променевої і нейтронний спектрометр. Крім них, у списку наукового обладнання входять камери, що працюють в різних діапазонах, метеорологічна станція і блок інженерних датчиків, які відстежують поведінку літального апарату під час польоту.
Найбільшу кількість даних про Титані отримане космічним апаратом «Кассіні», який скоїв більше двох десятків прольотів повз цього супутника Місія є частиною програми «Нові рубежі» (New Frontiers), в рамках якої вже запущені «Нові горизонти» (New Horizons) для вивчення ряду транснептунових об’єктів, «Юнона» (Juno) до Юпітера і OSIRIS-REx, яка доставить на Землю грунт з астероїда Бенну. Якщо все пройде за планом, «Стрекоза» стане першим в історії мультикоптером на іншому небесному тілі, а також першим таким зондом, що несе всю корисну навантаження на борту. Першим літальним апаратом з несучим гвинтом стане вертоліт на Марсі — «Популярна механіка» писала про нього раніше.
Зонд «Гюйгенс» у поданні художника. Він пропрацював на поверхні лише кілька десятків хвилин, але встиг передати велику кількість безцінних даних, а також перше фото поверхні Титан є найбільшим супутником у Сонячній системі — він наполовину більше Місяця і на 80% важче неї. Більш того, за своїм фізичним розмірами він перевершує Меркурій, хоч і поступається йому по масі. На його поверхні атмосферний тиск у півтора рази вище земної, а сила тяжіння в сім разів менше, що робить можливим використання літального апарату для довгострокових досліджень. За деякими непрямими ознаками вчені вважають, що на Титані можуть існувати примітивні мікроорганізми з радикально відрізняється від земної метаболізмом.
Найбільший супутник у Сонячній системі вже досліджувався автоматичними станціями — наприкінці 1970-х повз неї пролетіли «Піонер-11» і «Вояджер», а в 2004 році апарат «Кассіні» скинув на його поверхню зонд «Гюйгенс». Проектом Dragonfly під керівництвом Елізабет Тертл належить вирішити ряд складних технічних завдань, адже на Титані мультикоптер чекають вельми суворі умови. Температура може опускатися значно нижче -150 градусів Цельсія, а в його атмосфері можливі сильні вітри і випадання як рідких, так і твердих осадів з вуглеводнів. Докладна інформація про місію розміщена на сайті NASA, а по посиланню доступно опис попереднього проекту.
