Коли в Китаї почалася боротьба з народжуваністю, то в цьому вони майже відразу ж досягли колосальних успіхів. Ну і, зрозуміло, великі уми зі всього світу почали приїжджати туди, щоб подивитися, як це працює.
Приїжджає чергова іноземна делегація, їх везуть на стадіон. Вони бачать там величезну чергу з китайських чоловіків, яка йде з вулиці до стадіону, тягнеться з усіх трибун і закінчується на полі. Їх проводжають туди. В центрі поля стоїть стіл, сидить людина в білому халаті, а на столі лежать два плоских каменю. До нього підходить чоловік з черги, знімає штани, той бере два каменю і — бац йому між ніг! Готово, наступний.
Іноземці до остраху здивовані. Підходять до людини в халаті і через перекладача питають:
— А це не боляче?
Той їм щось відповідає, перекладач вислуховує і перекладає:
— Так, він говорить, що буває боляче, коли по пальцях себе випадково потрапляєш.
