Сергій Лебедєв
Україна сьогодні: Про те, що новий президент України Володимир Зеленський дуже хороший актор, говорять практично всі, хто дивився шоу з його участю. Останнім часом український президент почав грати роль… Путіна. Про це в нашому аналітичному матеріалі на ПИКinform
Минулого тижня без зайвого галасу відбулася перша, але дуже глибока сварка президента Зеленського зі спонсором Ігорем Коломойським. Що дивно і цікаво – в ролі ініціатора виступив не олігарх, а президент.
Обговорюючи домовленості, досягнуті ним на зустрічі з Пінчуком, Ахметовим і акулами поменше стосовно інвестицій в інфраструктуру підконтрольної Києву частині Донбасу, він окремо згадав проігнорував зустріч Беню:
«Пан Ігор Коломойський буде вкладати дуже великі гроші в інфраструктуру Донбасу, але він про це ще не знає».
Не зрозуміли про що це «ще не знає»? Не дізнаєтеся крижаний холод? Тоді закрийте очі і подумки вимовте голосом Путіна – «Борис Абрамович такий своєрідний людина».
При чому тут Путін? Та при всьому! Бо нині не до улюбленця ПАП – Лі Куан Ю з глибокодумною цитатою про «посади трьох друзів», тут треба діяти. Згадайте обстановку, в якій прийшов до влади Путін: війна, дефолт, шовіністична істерія в культурі та ЗМІ, іноземні куратори в економіці, фінансах, ЗМІ. І так – єврейський олігарх за спиною, зробив «ручного президента», насправді виявився не таким вже і ручним.
Березовський закінчив кращим чином – був відправлений до Лондона з залишеним мільярдом, який розтринькав на боротьбу з режимом. Він вів її по всіх фронтах – аж до оплати електричних рахунків королеви, і, якщо вірити мемуарів Авена, на безневинні пустощі, начебто оренди літаків Тбілісі-Лондон з стравами грузинської кухні. Так розпорядник рахунків БАБ Бадрі Патрикацивилли балував старого Абрамыча за його рахунок.
Втім, бог з ним з Березовським, ми зараз про Ігоря Валерійовичі. Перший меседж він, схоже, не зрозумів, а тому вирішив віджартовуватися:
«На залишок від 20 тис. фунтів в тиждень можу пофарбувати ларьок або два»,
— повідомив Ігор Валерійович, нарікаючи на лондонський суд за позовом Приватбанку, який обмежив його повсякденні витрати до 20 тис. фунтів в тиждень. Даремно він так. Березовський теж ставив себе вище вчорашнього протеже, але загинув у зіткненні з системою, в центрі якої виявився останній.
Також і з Ігорем Валерійовичем – не він один входив в оточення Зеленського, а тому і будь-який інший, більш дистанційоване від президента спонсор здатний легко відсунути його. Бо кожен контакт Бені з гарантом стає предметом обговорень у ЗМІ. Хто інший? – запитаєте – так, хоч згадуваний у публікаціях Валерій Хорошковський – метросексуал, чекіст, і професіонал у всіх сферах за які брався, виключаючи лише публічну політику.
Цю гру Зеленського Путіна напевно розуміють у Кремлі. Не дарма ж відбувся і був розкритий сайтом «Политнавигатор» візит Коломойського-інкогніто в Москву. Підсумок – різка зміна позиціонування президента України в РФ. Олександр Козаків записав з тим же Навігатором 40-хвилинне інтерв’ю, де захищав Зеленського від нападок кореспондента. Потім і конкурент Віктор Медведчук раптом висловився про ставлення Путіна до Зеленському:
«Хочу сказати, що у всіх останніх розмовах з паном Путіним він з повагою ставиться до цієї людини, як мінімум тому, що за нього проголосували 73% українців».
І хоча Медведчук взяв на себе сміливість засумніватися в правильності позиції ВВП, нарікаючи на відсутність у Зеленського досвіду, що Путін помилково вважає «справою наживным», заклик до прихильників у ЗМІ та експертного співтовариства різко зменшити обороти в нападках на гаранта однозначно і чітко прозвучав.
Я б не став так категорично заявляти, що ВВП змінив щодо Зеленського свою думку. Швидше за все, Медведчук, відчуваючи, що втрачає позиції «рішали» в українському питанні, намагається стати корисним команді Зе. Не секрет, що український президент регулярно намагається через соціальні мережі вийти на контакт з президентом РФ. Як мінімум – робить з його точки зору все, щоб Путін звернув увагу на нього.
Щодо Коломойського більше видна рука США, які неодноразово натякали на те, що якщо Зеленський не порве з ним свої зв’язки, підтримки Білого Дому у нього не буде. Мабуть, це одна з основних причин, яка змусила Зеленського пограти «у Путіна». Авось «американські партнери» повірять.
А ось у те, що не повірить президент Путін, підтвердив він сам під час «прямої лінії».
Під час прямої лінії, Володимира Путіна попросили зробити перший крок до розмови з президентом України Володимиром Зеленським у зв’язку з його молодістю і недосвідченістю.
Відповідаючи на питання, російський лідер відзначив талант Зеленського, високо оцінив його діяльність в КВН. Але в призмі попереднього питання про біженців з Донбасу, нові обов’язки Зеленського щодо українського народу, існуюча реальність не комедія, а трагедія.
«Якщо він (Володимир Зеленський – ред.) опинився в тому місці, де він зараз знаходиться, став главою держави, то потрібно цю проблему вирішувати, тим більше що в ході виборчої кампанії він про це неодноразово говорив. Власне, зробив це ядром всієї своєї виборчої кампанії», – сказав Путін.
«Але зараз що відбувається? Будучи за кордоном, в Парижі, по-моєму, він заявив про те, що не збирається розмовляти з сепаратистами, тобто з представниками цих невизнаних республік. А як тоді вирішувати цю проблему? У сучасній історії немає жодного прикладу, коли конфлікти подібного роду, вирішувалися без прямого діалогу між конфліктуючими сторонами. Це просто неможливо», – зазначив глава РФ.
Також він відзначив, що обстріл з боку ВСУ збільшилися, а в ході передвиборної кампанії було обіцяно, що вони припиняться. Ще одним обіцянкою було припинення блокади, яка є прямим порушенням Мінських угод, де одним з пунктів було відновлення економічних зв’язків між Україною і республіками.
«Нічого не робиться, блокада тільки посилюється. Кроки на зустріч – це найпростіше. Потрібна політична воля з боку українського керівництва», – підкреслив Володимир Путін.
Повертаючись до питання про вирішення проблем Донбасу, президент РФ сказав: «За рішенням проблем Донбасу я вже висловлювався, зараз тільки що говорив, можу ще раз сказати. Без прямого діалогу, без виконання мінських угод з боку української влади ця проблема не може бути вирішена ефективно».
За словами Володимира Путіна, Росія хоче дати новому українському керівництву шанс на те, щоб все-таки вийти на траєкторію вирішення проблеми, а не посилення цих питань.
Зеленському, якщо вже він вирішив грати «у Путіна», слід пам’ятати, що ВВП закінчив війну в Чечні, дав людям зарплати, зупинив кримінальну війну в Росії, від якої загинуло не менше молодих людей, ніж на Донбасі.
При Путіні РФ розрахувалася з усіма боргами всього СРСР. А російська армія повернула собі статус переможця.
Чи зможе Зеленський повторити все це? Терзають мене смутні сумніви… Боюся, що далі «гри в Путіна» справа не піде.
Лебедєв Сергій (Кошлатий) для ПИКinform
