Важка ноша гаранта: Зеленський не в змозі взяти на себе керівництво країною

0
202

Розпад української влади вийшов на новий рівень

Після виборів президентом Володимира Зеленського на Україні почався наступний етап розпаду державної влади. Зеленський не зумів – та й не для такого вміння його проводили на цей пост – взяти управління у свої руки. Буквально за тиждень світ став свідком абсолютно неймовірною для держави серії подій.
Міністр закордонних справ України Петро Клімкін шле ноту державі Росія, не ставлячи до відома про це президента Зеленського.
Віктор Медведчук, український опозиційний політик, не попередивши Зеленського, вступає в переговори з Росією по газу і отримує знижки. Після цього, також не ставлячи до відома Зеленського, він їде в ЛДНР, проводить переговори з керівництвом невизнаних республік і привозить чотирьох українських військовополонених додому навіть не в обмін, а просто в подарунок.
Тобто Зеленський – не сторона переговорів з Росією, а Клімкін і Медведчук — сторона. Не погодивши свої дії з Зеленським, Клімкін і Медведчук де-факто приступили до виконання частини президентських повноважень на Україні – і їм нічого за це не було. Якщо не вважати жалібні заяви волнующегося і скривдженого Зеленського перед журналістами про те, що про нього не пригадали.
Петро Порошенко зауважив, що вперше за 5 років після перевороту Київ не попередили про те, що в Осаці відбудеться двостороння зустріч Путіна і Трампа. Раніше «європейські і американські партнери завжди погоджували свою позицію з Києвом». Тут, звичайно, Порошенко собі полестив – з Києвом нічого не погоджували, а просто попереджали. Зараз і попереджати не порахували потрібним.
Виступаючи перед журналістами, Зеленський розповів, що, коли він був у Європі, йому сказали, що Росія повертається в ПАРЄ. І це питання давно вирішене. Як всі зрозуміли – знову без попередження України та її президента.
Взагалі брифінг Зеленського – явище абсолютно безпрецедентний. Президент виходить на трибуну і заявляє про свою безпорадність до властвованию і демонструє образу на своїх підлеглих і опонентів. Він каже, що йому публічно плюють в обличчя і не вважають за президента. І що йому дуже прикро з цього приводу, і він про це заявляє на весь світ.
Залишилося тільки образитися і подати у відставку, але Зеленський цього не зробить, а продовжить терпіти, як сказав Гамлет «удари і клацання кривдниці-долі», все ближче підступаючи до сакраментальному питання «бути чи не бути?»
При цьому рейтинг самого Зеленського та його партії вперше продемонстрував тенденцію до зниження. Як справедливо помітили деякі експерти, Зеленський стрімко перетворився в Порошенко, а Медведчук в цей час все більше стає Голобородько, тим самим образом, за який голосували українські виборці, обираючи Зеленського.
Зеленський в ролі президента – це той випадок, коли не людина прикрашає місце, а місце прикрашає людину. Однак якщо трон вище сидить на ньому людини, що сидить з царя перетворюється в блазня. Власне, Зеленський і був блазнем, в результаті гри у вибори став царем, але зрозумів, що не відповідає стільця, на який сів, і тому справжні царі уникають розмовляти з блазнем, піднімаючи його на свій рівень, а самим опускаючись до нього.
Президент України став таким собі «анфантом террібль» — жахливим дитя, спілкуватися з яким уникають через небажання потрапити в непристойну ситуацію. Всі ведуть себе так, як ніби його немає.
Зеленський нагадує всім про те, що у нього є справжні лампаси і брязкальця, що символізують владу, що він пройшов усі «обряди посвячення», але справжньої влади в нього немає. Таємниця влади вислизнула від Зеленського, тому що влада – це не оволодіння формальними процедурами, а харизма, якої у Зеленського немає. Молодший чин, выкравший генеральські чоботи – ось назавжди прилипнувшая Зеленського формула його положення.
Девальвація президентської влади ще більше прискорює розпад державності України. Якщо президента вважають лялькою, то починається смута і розпад. І ця смута оформляється баталії навколо складу Верховної Ради. На Україні все відвертіше правлять олігархи, вже через голову президента вступають у договірні відносини між собою і з главами іноземних держав. Україна, і раніше не мала суверенітету, зараз відкрито перетворюється в територію з неясним статусом, мандат над якою розігрують зовнішні гравці, і саме вони визначають, початися розпаду території України або поки немає.
Бо, як це не дивно, розпад України на нинішньому етапі поки не вигідний ні Росії, ні Європі, ні США. Всі хочуть перетворити цю територію на свій плацдарм, але ніхто не хоче її розпаду, бо витрати цього ляжуть на Європу і Росію. І тому на Україні будуть змінюватися гетьмани, мечущиеся між Росією і Європою, знову ж таки, цитуючи Шекспіра, «поки всі ці окаянства не вигорить дотла». Цілком можливо, разом з Україною.
У американських ковбоїв (пастухів, а не героїв Голлівуду) є правило: якщо в стаді завелася непокірна норовиста корова, її розстрілюють на очах всього стада. Тільки так можна утримати стадо в покорі. Якщо цього не зробити, стадо перестане звертати увагу на пастуха і разбредется хто куди.
Зеленський показав всьому світу, що він не ковбой. Він нічого не в силах зробити зі своїми запереченнями коровами. Замість відстрілу він збирає село і скаржиться жителям на те, що у нього немає рушниці та патронів, а так само дозволу від односельців на відстріл норовливих корів. І тому інші ковбої його не сприймають всерйоз.
Якщо так піде і далі, то корови не тільки розбіжаться по іншим пастухам, а й заберуть з собою частини своїх пасовищ. Бо приймати корів в чуже стадо без додаткової кормової бази ніхто не захоче. Об’єднання має бути взаємовигідним.
Розпад України вступив в наступну свою фазу. Про розпад цього недогосударства всі ці роки говорили експерти, але в це ніхто не вірив. Навіть Порошенко не повірив своїм очам, побачивши, що відбувається в Осаці. Однак факт деградації влади на Україні є, і з зростанням економічних проблем потенціал розпаду буде стрімко наростати. До наступних виборів кандидатура наступного президента України може бути вже не актуальна.
Олександр Халдей, ІА REX

Previous articleОлександр Роджерс: Про «великій трійці» саміту G20
Next articleТрохи з історії медицини, або Вічна пігулка