Олександр Роджерс: Про «великій трійці» саміту G20

0
1

В рамках обговорення минулої зустрічі G20 неможливо обговорювати одного з лідерів «великої трійки», не зачепивши інших двох.

Мені тут траплялася стаття одного з російських лібералів, де він писав про «G2», натякаючи, що важливі тільки Сі Цзіньпін і Дональд Трамп. Але що взяти з ліберала? Насправді тут скоріше можна було б говорити про «G3», але я не буду цього робити, тому що всі країни важливі і грають свою роль в світовій геополітиці.
Всі важливі, але на сьогоднішній день три з них мають визначальне значення – Китай, Росія та США. І, відповідно, їх лідери – Сі, Путін і Трамп.
Всі вони зустрічалися між собою в рамках G20. Причому і формат, і оголошені резюме зустрічей вельми красномовні.
Трамп зустрічався з іншими двома довго, майже за півтори години, обговорювали «багато».
За результатами зустрічі з Путіним «висловили прихильність до дотримання раніше досягнутих домовленостей» (яких предметних не було ні в Гельсінкі, ні під час другої зустрічі) і «підтвердили необхідність подальших кроків з пошуку компромісів». Ніякої конкретики.
За результатами зустрічі з Сі «домовилися продовжити переговори» по торговій війні (тобто, знову ж, ніякої конкретики) і «не вводити нові тарифи», що за фактом означає, що Трампу не вдалося продавити своїх умов. А поточна ситуація Китай цілком влаштовує, він цю війну виграє.
Зустріч же Путіна і Сі була короткою і «на ногах». Тому що все «на мазі», всі потрібні домовленості вже давно досягнуто, а також формально закріплені в рамках недавнього візиту голови Сі до Москви.
— Тужиться?
— Тужиться.
— Смішний?
— Смішний.
— Привіт родині.
— Спасибі за морозиво.
Тому що зустрічі перших осіб проводяться не для того, щоб щось вирішити на швидку руку, а щоб підписати вже досягнуті заздалегідь домовленості. Яких ні у випадку з Путіним, ні у випадку з Сі у Трампа та його команди немає.
Як заявив паралельно зустрічі один китайський аналітик «Сі Цзіньпін вже кілька разів на особистому досвіді переконався в мінливості президента Трампа, китайська сторона втратила довіру до США, і тому заздалегідь добре підготувалася».
Або як я завжди кажу «Будь-які домовленості з англосаксами не варті паперу, на якому написані. Тому що будуть розірвані в той момент, коли вони вважатимуть, що це буде вигідно і безкарно».
Надії Трампа на те, що він зможе про щось домовитися з Путіним і Сі при особистій зустрічі спочатку були нереалістичними.
На що він взагалі розраховував? На особисте чарівність? Але він зовсім не молода приваблива панянка з безневинними очима і чуттєвими губами. І навіть якщо б він був би такий, то це все одно б не спрацювало.
Realpolitik. Інтереси держави понад усе. І в переговорах важлива конкретика. А Трампу, насправді, нічого запропонувати ні Путіну, ні Сі.
І, якщо б у Трампа був аналітичний мозок (або хоча б у його оточення), то він би після цієї зустрічі зрозумів безперспективність своїх потуг. Але я ж не проти – нехай продовжує. У нього так смішно виходить…
P. S. А Путін, насправді, всіх красиво обіграв в даному моменті, раптово давши величезна знакове інтерв’ю «Файненшиал Таймс», яке перебило інформаційну порядку G20. Втім, про це в окремій статті.
Олександр Роджерс
https://jpgazeta.ru/aleksandr-rodzhers-o-bolshoy-troyke-samm…

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here