Що таке NGF?
У понеділок у передмісті Парижа стартував Міжнародний аерокосмічний салон «Ле-Бурже-2019». Він став 53-м за рахунком. Важливість цієї події важко переоцінити. Це один з найбільших авіаційних салонів світу, в рамках якого можна очікувати укладення багатомільярдних угод, здатних зумовити розвиток тих чи інших напрямків на багато десятиліть вперед. У заході беруть участь 48 країн, включаючи Росію, яка, на жаль, може мало чим похвалитися перед європейським «друзями». Наприклад, бойових машин будуть лише макети. Це не в останню чергу пов’язано з санкційної політикою Заходу.
Втім, навіть без «Сушок» і «Мігів» авіаційний салон запам’ятається, адже вже в перший день нам показали те, що багато чекали довгі роки. А саме — зовнішній вигляд перспективного європейського винищувача нового покоління New Generation Fighter (NGF), який став частиною масштабної оборонної програми Future Combat Air System або FCAS.
Її іноді ще називають «системою систем», оскільки дана програма включає роботу в самих різних напрямках і, в ідеалі, повинна стати найважливішою оборонною програмою в історії ЄС.
На сьогодні основні аспекти FCAS виглядають приблизно наступним чином:
— Винищувач нового покоління.
— Безпілотні літальні апарати (які, можливо, будуть виступати в якості ведених).
— Супутникова угруповання.
— Нові авіаційні засоби ураження.
— Нові методи контролю і управління.
Це все, звичайно, щодо: конкретні плани можуть ще змінитися до моменту передбачуваного введення NGF в дію приблизно в кінці 2030 років. Зараз в програмі створення літака три найактивніших учасника: Франція, Німеччина і відносно нещодавно приєдналася до неї Іспаній. Провідну роль відіграє французька компанія Dassault Aviation, а крім неї відповідальність лежить і на інженерах загальноєвропейської Airbus Defence and Space.
Як раніше було оголошено, новий винищувач повинен буде змінити Dassault Rafale і Eurofighter Typhoon. Як у військово-повітряних силах країн Євросоюзу, так і конкретно у ВМС Франції. Це важливе уточнення, так як в свій час суперечки стосовно концепції винищувача посварили Великобританію, Німеччину і Францію, так що остання пішла своїм шляхом, побудувавши вищезгаданий Rafale, який, як відомо, отримав і палубний варіант.
Що нам показали?
Повнорозмірний макет нового літака дав чимало поживи для роздумів. По-перше, відразу кинувся в очі «мінімалізм». У минулому році британці, нагадаємо, представили макет свого винищувача шостого покоління BAE Systems Tempest. І він був, м’яко скажемо, набагато краще опрацьований у всіх відносинах і, в цілому, виглядав досить ефектно. Показаний ж Dassault Aviation макет найбільше нагадує один з «літаків» гуртка юних авіамоделістів: не зовсім зрозуміло, до чого економія в такому серйозному питанні.
По-друге (і це, мабуть, більш важливо), вигляд бойового літака майбутнього змінюється не по днях, а по годинах. Мова йде про еволюцію розуміння європейського винищувача, яка, до речі, може зумовити розвиток всієї бойової авіації світу, як це було з первістком п’ятого покоління в особі F-22. Показаний макет сильно відрізняється від концепту «еврошестерки», показаної в 2017 році Airbus і, що ще більш важливо — від літака, продемонстрованого Dassault Aviation в 2018-м. Якщо аеродинамічна компоновка останнього була схожа на схему американського концепту винищувача шостого покоління F/A-XX, то у випадку з новим макетом простежується зв’язок з YF-23. Він, нагадаємо, отримав інтегральну аеродинамічну схему з ромбовидним в плані середньорозташованим крилом зі зрізаними закінцівками і V-образним оперенням. Якщо ж звернути увагу на форму повітрязабірників, то простежується чітка зв’язок з F-35 і китайськими J-20 і J-31. Ці рішення покликані максимально знизити такий ключовий для сучасного винищувача показник як фронтальна (і не тільки) ефективна площа розсіювання (ЕПР). Тобто, грубо кажучи, зробити літак максимально малопомітним при збереженні високих льотно-технічних якостей.
Також можна з великою впевненістю говорити, що машина отримає два двигуна і буде пілотованої/опціонально пілотованої. Це ріднить її з іншими концептами винищувачів шостого покоління. На сьогодні вже відомо, що французька компанія Safran і німецька MTU спільно розроблять двигун нового винищувача.
Питання концептуального характеру
Малий обсяг відомостей, і дивна презентація породжують цілком справедливе питання: а чи хочуть самі європейці отримати новий винищувач? Адже не можна виключати, що і New Generation Fighter, і навіть BAE Systems Tempest, стали реакцією «Старого світу» на Твіттер-активність нинішнього президента США. І розмови про «європейський оборонний суверенітет» розвіються разом з обранням нового американського лідера, який буде частіше думати про своїх союзників.
Однак поки що все свідчить на користь серйозності справ країн ЄС: уявити таку активність ще кілька років тому було неможливо у принципі. А приблизно до 2014-го здавалося, що «Typhoon» і F-35 будуть основними європейськими винищувачами і в 2050-х.
Тут можна довго «фантазувати», проте краще надати слово генеральному директору Dassault Aviation Еріку Трапье, який і презентував макет нового винищувача. «Прогрес, досягнутий нами в програмі FCAS за останні місяці, примітний. Він сформує найважливішу військово-повітряну програму в Європі на найближчі десятиліття і стане рішучим кроком у побудові суверенітету Європи», — заявив керівник Dassault Aviation.
Варто повернутися трохи назад і нагадати, що хоча перші відомості про рішення Франції та Німеччини укласти угоду про створення нової «шістки» з’явилися більше року тому, фактичний старт робіт почався пізніше. Про підписання угоди про старт концептуального етапу науково-дослідної роботи в рамках програми винищувача нового покоління стало відомо на початку лютого. Зараз же мова йде про спільне промисловому пропозиції урядам Франції та Німеччини нової машини. «Я дуже задоволений рівнем довіри і партнерства, які ми створили з Dassault вже при проведенні спільного концептуального дослідження, а тепер з промисловим пропозицією ми представлені обом урядам. Принципи нашого промислового співробітництва включають спільне прийняття рішень, чітке налаштування управління, прозорі методи роботи, а також спільну підготовку та ведення переговорів на цьому першому етапі підготовки демонстраторів» — заявив Дірк Хок, головний виконавчий директор Airbus Defence and Space.
Згідно з раніше досягнутою угодою, даний етап займе два роки. В цілому, поки що доля програми бачиться безхмарним. У цьому зв’язку можна згадати Постійне структуроване співробітництво з питань безпеки і оборони (PESCO), підписану 23-ма країнами ЄС ще в 2017 році, а також спільні зусилля правлячих кіл Франції та Німеччини щодо створення об’єднаної армії Євросоюзу. Ніхто не каже, що NATO вже завтра стане не потрібним для Європи інструментом, але зупинити локомотив об’єднання стає все більш важко, навіть незважаючи на локальні успіхи ультраправих на минулих виборах.
Автор:Ілля Легат
