Анатолій Кошкін
Як і попереджали фахівці з російсько-японським відносинам, нічого серйозного з запропонованого японцям плану спільного освоєння південних Курил поки не виходить. Причина аж ніяк не економічна, а суто політична. Бо Москва замислила надати японським компаніям всілякі пільги на Курилах, які перевершують умови роботи на островах компаній інших країн, з метою спробувати зрушити офіційний Токіо з його непримиримій позиції вимоги «північних територій». А саме островів Кунашир, Ітуруп, Шикотан і Плоскі (Хабомаї).
Для японців ці острови в першу чергу цінні омивають їх водами, багатими біоресурсами — вельми популярними в Японії породами риб, ракоподібних, молюсків та морських водоростей, в першу чергу ламінарієвих — комбу (морською капустою). Що ж стосується будівництва на островах виробничих і рекреаційних об’єктів, то тут прибуток для японських компаній не настільки очевидна, і вони можуть інвестувати в них в значній мірі лише за рекомендаціями свого уряду.
А уряд, переслідуючи «спільної господарської діяльності» суто політичні корисливі цілі, відкрито розглядає таку діяльність як спосіб «впровадження» на острови всього японського, розширення свого впливу на них, обробки місцевого населення в дусі згоди жити під керівництвом «багатою Японії». А на якомусь етапі, як пропонувала губернатор столичної префектури Токіо Юріко Коїке, за аналогією з Кримом буде проведено «референдум», на якому-де місцеві жителі «стрункими колонами» прийдуть на пункти опитування проголосувати за «краще життя» під проводом японців.
Курильські острови
(cc) СтаниславС
Як відомо, жорсткою умовою Токіо є невизнання працюють на Курилах японськими компаніями та їх співробітниками існуючого тут російського законодавства і вимога розробити для них спеціальну юридичну систему», яка надає громадянам Японії режим екстериторіальності. Бо, як побоюються в МЗС Японії, в іншому разі сам факт роботи японців на Курилах з’явиться визнанням належності островів Росії. Треба чітко розуміти, що саме це висунуте Токіо непохитне вимога, а не якісь виробничі проблеми з об’ємом японського участі в освоєнні островів, як нас намагаються переконати, стало каменем спотикання на переговорах.
Вважаючи, що «спільна господарська діяльність» нерозривно пов’язана з «проблемою ” північних територій» і спрямована головним чином на створення умов переходу південних Курил до Японії, японський уряд на чолі з Сіндзо Абе дає зрозуміти Москві, що без урахування політичних вимог Токіо перспектив участі японців в освоєнні російських Курив немає.
Про що і інформує провідне японське інформаційне агентство Кіодо з посиланням на яке ТАСС повідомляє: «Японська сторона не вважає за можливе укладення остаточної угоди з Росією щодо спільної господарської діяльності на південної частини Курильських островів в ході зустрічі лідерів двох країн на саміті G20 в Осаці. Як повідомляє агентство Kyodo з посиланням на дипломатичні джерела, причиною цього є існуючі розбіжності між Москвою і Токіо».
Зустріч Володимира Путіна і Сіндзо Абе
Kremlin.ru
ТАСС передає з Токіо, що, як відзначають в Японії, Москва і Токіо поки розходяться в тому, як здійснювати спільні проекти: «Росія вважає, що це необхідно робити в рамках її законодавства, а Японія пропонувала створити якусь спеціальну юридичну систему на півдні Курильських островів».
Не відзначається і обіцяних великих японських інвестицій в економіку РФ в рамках, вважаю, надмірно розрекламованого в нашій країні запропонованого прем’єр-міністром Абе «плану розвитку двосторонніх відносин з 8 пунктів». Дещо-що за минулі три роки з моменту оголошення плану, звичайно, робиться, але «планів громаддя і розмаху кроків саженьих» досі поки що не видно. Не виключаю, що позначається і постійна оглядка Токіо на Вашингтон та країни «сімки», де вже побачили в японській політиці щодо Росії та «особливої дружбу» Абе з президентом Путіним мало не зрада.
Сіндзо Абе і Дональд Трамп
(cc) The White House
Правда, помічник президента РФ Юрій Ушаков зробив інтригуюче обіцянку про те, що «в рамках програми робочого візиту Володимира Путіна до Японії відбудуться переговори з прем’єр-міністром Японії Сіндзо Абе, а також підписання за підсумками переговорів «вельми цікавих комерційних угод». Що ж, будемо чекати.
Але це, по всій видимості, не буде стосуватися освоєння з японської допомогою Курив. Японські політики, політологи, журналісти при обговоренні перспектив «спільної господарської діяльності» на наших островах прямо кажуть, що Токіо піде на співпрацю японських компаній на «північних територіях» тільки при появі ознак відмови Москви від них на користь Японії. Іншими словами, відбувається фактичне повернення до ветхому японському принципом часів Радянського Союзу «сэйкэйфукабун» у 80-ті роки минулого століття — «нерозривності політики і економіки», коли Японія погоджувалася на розвиток економічних зв’язків з нашою країною лише в разі територіальних поступок Москви. Найбільш відверті з моїх японських співрозмовників попереджають, що очікувати реалізації ідеї «спільної господарської діяльності» на Курилах без перспективи їх «повернути Японії» не варто.
А тому мають рацію підприємці на Курилах, які, не чекаючи допомоги «японського дядька», самі розвивають, і досить успішно, далекі, але «нашенские» острова.
