«Продукт протиборства США і СРСР»: як 70 років тому сформувалася ФРН

0
263

70 років тому на території американської, британської і французької зон окупації було створено нову державу — Федеративна Республіка Німеччина. Як відзначають експерти, Захід заблокував радянські пропозиції щодо створення єдиної нейтральної Німеччини. На ФРН великий вплив надавали Сполучені Штати, її економіка розвивалася завдяки плану Маршалла, а спецслужби фінансувалися з Вашингтона і передавали в США всю зібрану інформацію. Як молода держава використовували проти соцтабору і яку роль у цьому відігравали колишні гітлерівці — в матеріалі RT.

  • Канцлер ФРН Конрад Аденауер і міністр оборони Теодор Бланк в Андернахе, 20 січня 1956 року
  • globallookpress.com
  • Alfred Hennig/dpa

За підсумками Другої світової війни територія Німеччини була розділена на чотири зони окупації: американську, британську, радянську і французьку. В 1946 році на базі американської і британської окупаційних зон було створено нове територіальне об’єднання — Бізонія, а в 1948-му, після приєднання французької окупаційної зони, воно було перейменовано в Тризонию. У цих зонах функціонував обирається органами місцевого самоврядування економічна рада, що представляв собою квазипарламент.
Радянська адміністрація та частина німецького товариства сприйняли дії західних союзників як спробу заблокувати процес створення законних загальнонімецький органів влади. У 1948 році США, Великобританія, Франція, Бельгія, Нідерланди і Люксембург провели серію нарад у Лондоні, на яких без погодження з СРСР прийняли рішення про створення у Німеччині установчих парламентського ради з правом розробки нової німецької Конституції.
«Радянські власті розраховували, що на базі всіх чотирьох зон окупації Німеччини буде створено єдиний демілітаризовану нейтральна держава, аналог Фінляндії або Австрії. Однак цей задум абсолютно не влаштовував США.
По-перше, Німеччину у Вашингтоні бачили не нейтральною державою, а союзником у антирадянській діяльності, а по-друге, було очевидно, що в політичному житті об’єднаної країни величезну роль буде відігравати комуністична партія», — розповів у бесіді з RT історик-германіст Костянтин Залеський.
«Продукт противоборства США и СССР»: как 70 лет назад сформировалась ФРГ

  • Кельн, 7 березня 1945 року
  • globallookpress.com
  • Daily Express Manchester

Навесні 1949 року американська, британська і французька окупаційні адміністрації схвалили розроблений парламентською радою проект Конституції Федеративної Республіки Німеччина. 23 травня вона офіційно вступила в силу на території колишньої Тризонии, і з цього часу відраховується історія існування ФРН. Столиця нової держави розмістилася в Бонні.
«У відповідь на дії західних союзників, спрямованих на проголошення ФРН, радянські власті вимушені були вживати відповідних заходів і підтримали створення у своїй зоні окупації Німецької Демократичної Республіки — НДР», — зазначив Залеський.
План Маршалла
У роки війни США планували розділити Німеччину і повністю зруйнувати її економіку. У 1944 році американський міністр фінансів Генрі Моргентау розробив доктрину, згідно з якою Німеччина перетворювалася в бідну аграрну країну, позбавлену промисловості і науки. У Вашингтоні план порахували надмірно жорстким і після розгрому Третього рейху втілювали в життя лише частково — шляхом блокування німецької зовнішньоекономічної діяльності, а також дезінтеграції індустріальної та фінансової систем.
Проте, коли влада США після війни побачили в Радянському Союзі нового глобального противника, погляди на Німеччину змінилися. Для протистояння СРСР і зароджується соціалістичного табору Вашингтону потрібен був потужний європейський союзник. Саме тоді американці ініціювала об’єднавчі процеси у західних зонах окупації та задумалися над відродженням німецької та інших європейських економік.
В результаті війни виробництво у Великобританії, Франції, Італії та інших державах Європи різко скоротилося. В Німеччині воно зменшилось в три рази. Зате економіка Штатів, всю війну успішно продавали Старому Світу свої товари, перебувала на підйомі. На неї припадало до 60% промислового виробництва капіталістичного світу і до 70% золотого запасу.
Влітку 1947 року держсекретар США Джордж Маршалл заявив про необхідність надання економічної допомоги Західній Європі. Для цього у Вашингтоні розробили спеціальні документи, а з урядами європейських країн провели переговори щодо умов, на яких вони можуть претендувати на фінансову допомогу США. Кредитно-грошові відносини в Західній Європі фактично переходили під американський контроль, ряд товарів можна було купувати тільки в США, а з органів влади, всупереч національному законодавству, повинні були бути вигнані комуністи. У квітні 1948 року план Маршалла був офіційно затверджений.
«Одним з головних бенефіціаріїв американського фінансового проекту стала саме Західна Німеччина. Хоча план був лукавий і більша частина грошей поверталася в США, економіка ФРН почала відновлюватися. При цьому суверенітет республіки виявився обмежений ще більше», — підкреслив Костянтин Залеський.
У 1953 році ФРН вдалося вийти на довоєнний рівень добробуту населення.
Нова стара влада
Першим федеральним канцлером Західної Німеччини став один із засновників Християнсько-демократичного союзу Конрад Аденауер. Він керував виконавчою гілкою влади ФРН з 1949 по 1963 рік. Аденауер негативно ставився до СРСР. Він перервав усі контакти з НДР і організував в 1955 році вступ Західної Німеччини до НАТО. Комуністична партія в ФРН при ньому була заборонена.
Хоча сам Аденауер особисто не сприймала націонал-соціалізм і з приходом Адольфа Гітлера до влади в Німеччині в 1933 році навіть залишив посаду обер-бургомістра Кельна, після створення ФРН відмовлятися від послуг колишніх нацистів у державних структурах він не став.
«Продукт противоборства США и СССР»: как 70 лет назад сформировалась ФРГ

  • Перший федеральний канцлер Західної Німеччини Конрад Аденауер підписує Конституції ФРН 23 травня 1949 року
  • globallookpress.com
  • DPA

Формально в Західній Німеччині проводилася політика денацифікації, але на практиці величезна кількість осіб, які перебували на держслужбі в Третьому рейху, і навіть членів НСДАП потрапили в державний апарат ФРН.
«Низове і середня ланка в поліції і судах збереглося після гітлерівського періоду практично повністю, незважаючи на те, що в таких структурах залишатися непричетними до переслідування людей було неможливо», — заявив Костянтин Залеський.
Коли у 1951 році у ФРН з’явилося власне Міністерство закордонних справ, швидко з’ясувалося, що 2/3 його співробітників в минулому були нацистами. У відповідь на хвилю критики Аденауер відповів, що пора припиняти винюхувати нацистів». У тому ж році в Західній Німеччині були відновлені майнові права членів НСДАП.
«До моменту утворення ФРН колишні гітлерівські генерали закінчили опис різних питань збройної боротьби проти СРСР — методичних посібників для армії США. А 7 червня 1955 року було засновано Міністерство оборони ФРН і перші добровольці склали військову присягу», — розповів у бесіді з RT методист Музею Перемоги Дмитро Суржик.
«Продукт противоборства США и СССР»: как 70 лет назад сформировалась ФРГ

  • Рейнхард Гелен (зліва) — майбутній засновник Організації Гелена, пізніше перетвореної в Федеральної розвідувальної служби Німеччини
  • globallookpress.com
  • Scherl

За словами експерта, безпосередню роботу по формуванню бундесверу очолив Адольф Хойзингер.
«Це був професійний військовий, представник класичної німецької військової еліти. Він пройшов бої Першої світової, а в роки Другої світової очолював спочатку оперативне управління сухопутних військ вермахту, а потім — верховне командування. Він розглядав і затверджував найбільш великі каральні операції вермахту проти радянських партизанів», — пояснив Суржик.
У 1957 році Хойзингер офіційно став начальником управління Збройних сил Міноборони ФРН, а в 1961-м — начальником військового комітету НАТО. Радянський Союз домагався видачі Хойзингера для суду як військового злочинця, винного у знищенні мирного населення СРСР, але ці спроби виявилися марними.
«Радянський Союз, Польща та Югославія постійно вимагали від ФРН видати того чи іншого військового суду. І на це були всі підстави. Практично будь-якого командира німецького з’єднання, який воював на Східному фронті, можна було обґрунтовано судити — якщо не за прямі накази, то за потурання. Адже військові злочини проти мирного населення і полонених були в німецькій армії повсякденним явищем. Однак, як правило, подібні запити залишалися незадоволеними», — розповів Костянтин Залеський.
«Злиття не було, було поглинання»
Коли в 1963 року Аденауер пішов у відставку, його ненадовго змінив на посаді економіст Людвіг Ерхард, проте із-за своєї прямолінійності він не спрацювався з законодавцями і швидко покинув посаду. Третім федеральним канцлером у 1966 році став Курт Георг Кизингер, член НСДАП з 1933 року, співробітник геббельсівського Міністерства пропаганди.
Після війни він вступив до ХДС і послідовно обіймав посади депутата бундестагу, прем’єр-міністра землі Баден-Вюртемберг і голови бундесрату.
Журналістка Беате Кларсфельд публічно дала Кизингеру ляпаса і назвала нацистом, за що була засуджена до року в’язниці (пізніше їй пом’якшили покарання до чотирьох місяців умовно).
У 1969 році Кізінгера на посаді канцлера змінив соціал-демократ Віллі Брандт, при якому відбулося взаємне визнання ФРН і НДР, а також налагодилися стосунки між Західною Німеччиною і СРСР. Але у 1974 році був заарештований референт Брандта Гюнтер Гійом, який виявився німецьким розвідником. Розгорівся скандал, що коштував канцлеру його крісла. Главою виконавчої влади Західної Німеччини став представник проамериканського крила соціал-демократів Гельмут Шмідт. Однак у 1982-му за його спроби сформувати однопартійний уряд в країні вибухнула політична криза, і Шмідт залишив свій пост.
У 1982 році канцлером Німеччини на рекордний 16-річний термін був обраний представник ХДС Гельмут Коль, при якому ФРН і НДР стали однією державою.
«У ЗМІ й книжках часто пишуть про те, що Німеччина в 1990 році об’єдналася. Це не зовсім так. Злиття не було, було поглинання. НДР увійшла до складу ФРН, прийнявши її політичну систему», — підкреслив Костянтин Залеський.
За словами історика, Західна Німеччина створювалася під впливом США і надалі залишалася під контролем Вашингтона.
«Про що можна говорити, якщо навіть національна спецслужба, Організація Гелена, перетворена потім в БНД, створювалася нацистськими офіцерами за гроші американців, під повним контролем США і передавала всю інформацію в Вашингтон? Її навіть формально перевели під юрисдикцію ФРН тільки в 1953-1956 роках. Американський контроль відчувався в органах влади, в ЗМІ, в економіці. ФРН як держава була продуктом протиборства США і СРСР. Це був інструмент протидії соцблоку», — підсумував Костянтин Залеський.

Previous articleНовинки від Airbus, фаворита Ле Бурже-2019
Next articleТоп Кращих JRPG для ПК