Постійний зв’язок із землею підвищить безпеку авіаперевезень
Підвищити безпеку польотів можна за рахунок швидкої передачі великого обсягу інформації про стан систем повітряного судна наземним службам. Якісний інтернет-зв’язок з землею допоможе ефективніше обслуговувати техніку, дозволить попереджати пілотів про небезпечних ситуаціях прямо під час польоту і вирішить проблему втрати чорних скриньок у разі, якщо катастрофа все ж відбулася. В даний час подібне рішення вже реалізовано на ряді «розумних літаків», але його повноцінного впровадження можна очікувати приблизно через десять років.
В зоні доступу
Всі органи керування в кабіні літака, будь то штурвал, кнопки або педалі, мають датчики, які не тільки передають керуючі імпульси систем літака, але і дублюють цю інформацію для запису на бортові самописці. Те ж відбувається і з технічною інформацією-наприклад, про режим роботи двигунів, яка також повинна бути збережена і точно синхронізована з часом польоту. Саме завдяки цьому підходу після розшифровки самописців можна з точністю до секунди дізнатися, що сталося з літаком під час рейсу.
Однак у ряді випадків носії інформації у чорних ящиках серйозно пошкоджуються при аварії або їх просто не вдається знайти. Наприклад, досі невідомі подробиці катастрофи в березні 2014 року малайзійського Boeing (рейс 370 Malaysia Airlines), уламки якого так і не знайшли в Індійському океані. Більш того, самописці не дають можливості виправити ситуацію в реальному часі, служачи лише сховищем інформації.
Кардинально змінити ситуацію можна за допомогою постійної передачі інформації наземним службам за допомогою надійної інтернет-зв’язку. Сучасні технології це дозволяють.
— Підключення до інтернету на борту літака можна організувати як з допомогою супутникового каналу, так і використовуючи технологію ATG (Air-to-Ground), для чого на землі розгортається мережа базових станцій, передавачі яких спрямовані в небо, — пояснив представник компанії СТЕК. КОМ Іван Єршов. — Правда, інфраструктура для останньої нині є лише на території Північної Америки і Західної Європи та літаки, які покидають цю зону, змушені використовувати супутниковий зв’язок.
Повітряна Мережа
В якості базової техніки для підключення до Мережі в обох випадках використовують приймальне обладнання (антену і модем), а також точки доступу, через які можна підключити до інтернету пасажирів на борту.
— Однак це зовсім інша техніка, ніж та, яка використовується при підключенні до інтернету на землі, — попередив експерт. — Все авіаційне обладнання повинно відповідати вимогам безпеки, для чого його характеристики спочатку оцінюються «на папері», а потім проходять перевірку в повітрі. Причому випробування проводять окремо для кожної моделі літаків, якими під час тестування повинні управляти професійні льотчики-випробувачі.
З урахуванням всіх витрат вартість обладнання одного пасажирського літака може становити від $1 млн до $5 млн (для порівняння: каталожна вартість нового середньомагістрального лайнера Airbus A320 в 2018 році становила $101 млн. — «Известия»).
За словами експертів, проблеми з сертифікацією обладнання і висока вартість його установки суттєво обмежують зростання світового ринку послуг авіаційного інтернету: сьогодні на ньому конкурують всього десять компаній, п’ять з яких можна назвати технологічно самостійними, тобто мають власну інфраструктуру. І лише одна з них працює в Росії.
«Розумний літак»
Ідея використовувати інтернет з метою передачі на землю тих параметрів повітряного судна, які зазвичай записують на бортові самописці, отримала свій розвиток у концепції «розумного літака». На сьогоднішній день таке рішення вже реалізовано на ряді повітряних суден, однак до її повсюдного впровадження (в тому числі в Росії, де «розумні літаки» поки не літають) пройдуть роки.
— В даний час можливість підключення до інтернету (в першу чергу для надання доступу до Wi-Fi в салоні) є приблизно у 10% пасажирських літаків. Така невелика ступінь впровадження пов’язана з відносно низькою пропускною здатністю існуючих мереж, які не розраховані на постійний прийом декількох тисяч параметрів літака, — розповів головний редактор журналу «Авіатранспортний огляд» Олексій Синицький. — Думаю, при збільшенні технічних можливостей ситуація може змінитися, але для цього потрібно буде почекати близько десяти років.
Поки ж авіакомпанії будуть змушені задовольнятися використанням стандартних бортових самописців, а також системи авіаційної зв’язку ACARS, яку застосовують для обміну малими обсягами інформації. До речі, її застосування поки так і не стало обов’язковою нормою, прописаної в документах Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО), — можливо, у силу високої вартості підключення.
Розбір польотів
В даний час авіакомпанії активно використовують польотні дані для покращення безпеки на транспорті. Зокрема, якщо за системою ACARS надійшов сигнал про несправності, техніки на землі вже починають готуватися до її усунення після посадки, оскільки час простою літаків обходиться експлуатантам досить дорого. Крім того, вже після польоту вони аналізують дані з самописців, які дозволяють поглянути на ситуацію більш детально.
Відноситься це і до російським компаніям. Зокрема, в прес-службі «Аерофлоту» «Известиям» заявили, що авіаперевізник використовує інформацію, отриману з повітряних суден, для моніторингу фактичних характеристик двигуна, витрати палива, а також проведення хронометражу руху літака від вильоту до прильоту, що допомагає забезпечувати регулярність і пунктуальність рейсів.
— Ми вважаємо, що обробка отриманої інформації на землі підвищує рівень безпеки польотів, — додали в компанії.
Таким чином, збільшення потоку даних, що надходять з літака в реальному часі, зможе ще більше вдосконалити процес технічного обслуговування і тим самим знизити ризики, пов’язані з використанням повітряного транспорту.
Цікаво, що крім технічних даних авіакомпанії враховують і записи, які дозволяють оцінити якість роботи пілотів. Наприклад, якщо один з льотчиків зробив помилку при пілотуванні, йому можуть зробити зауваження, щоб уникнути її повторення. Але це відбувається вже після посадки, якою б вона не була.
Олександр Буланов
