Михайло Хазін
Провал відразу трьох «помаранчевих» революцій минулого тижня налаштовує на оптимістичний лад. Типу, значить і у нас все буде добре! Тут я трошки сумніваюся, оскільки, по-перше, не виключено, що ці революції були демонстрацією (типу, дивіться, ми і у вас так можемо), а, по-друге, Росія, все-таки, сильно важливіше, ніж Грузія, Молдова або навіть Чехія.
І аналіз подій останніх місяців показує, що ліберальне крило російської еліти цю саму «помаранчеву» революцію активно готує, причому сьогодні вже зрозуміло на який термін — на осінь, під вибори. У нас є кілька дуже складних регіонів (наприклад, місто Санкт-Петербург, де організація виборів і витягування «фаворита» виглядає вкрай суперечливо і небезпечно), але ситуацію розхитують і в цілому.
І підвищення цін на пальне, і можлива девальвація (особливого сенсу в ній немає, але обіцяв Мінфін), і посилення податкового адміністрування, і всякі інші дії, спрямовані на зростання цін для споживачів. Ось тільки не треба пояснювати, що це випадковість: кампанія «захист» журналіста Голунова показала явні ознаки «помаранчевих» технологій, більш того, навіть на Заході були певні ознаки, я про це писав.
Але є й спеціальні операції, спрямовані на конкретні регіони. Ну, наприклад, ось (спеціально залишаю цитати, щоб мене не звинуватили в наклепі і очернительстве):
«Дві аварії в кінці травня привернули увагу ЗМІ та громадськості до питання безпеки столичної підземки. У першому випадку причиною зупинки поїздів стала втрата напруги на контактному рейці. Друга аварія виникла з-за несправного поїзда «Ока».
Виробник, митіщі «Метровагонмаш», заплатить штраф в 1,5 мільйона рублів. Що входить у «Трансмашхолдинг» підприємство є єдиним постачальником вагонів для метро.
Тверський вагонобудівний завод, також дочка «Трансмашхолдингу», отримав замовлення на поїзди «Іволга» від Центральної приміської пасажирської кампанії для Московських центральних діаметрів на суму майже 11 мільярдів рублів. Незважаючи на те, що до надійності цих електропоїздів є питання. У РЖД виявили, що в I кварталі цього року кількість відмов «Иволг зросла майже в 4 рази в порівнянні з тим, що було роком раніше»
Хтось скаже, справа житейська! Ну, монополізувала компанія великі поставки, витіснивши конкурентів. «А, наприклад, потяги «Ластівка», які випускають «Уральські локомотиви», навпаки, зарекомендували себе непогано. За той же період кількість відмов зменшилася в півтора рази. Про це йдеться в листі глави РЖД Білозерова меру Москви Собяніну, повідомило видання «Вгудок».
Звичайно, всі ці замовлення були отримані за результатами конкурсів і тендерів. Але є враження, що їх умови були спеціально прописані так, щоб їм відповідав лише один постачальник. Пояснює президент Молодіжного союзу юристів Росії Маргарита Пальцева.
Маргарита Пальцева — президент Молодіжного союзу юристів Росії:
«Спочатку вимоги заявлялися одні. Навіть якщо розглядати по одному критерію, що ширина дверного прорізу спочатку передбачалася одна, потім, відповідно, змінилася документація на іншу. І якщо в принципі розглядати, як вони змінюють вимоги, які вони висувають вимоги, то спочатку заробляють під конкретного постачальника. За документами, за ознаками видно, що є порушення антимонопольного законодавства»
Інтерес до контракту на 200 з гаком мільярдів рублів, за даними газети «Коммерсантъ», виявляли іспанська Talgo і швейцарська Stadler. А «Уральські локомотиви» цілком могли б поставляти доньці РЖД ті ж «Ластівки». Але, мабуть, конкуренти «Трансмашхолдингу» не вписалися в умови конкурсу.
Ну, всяко буває. Ще раз повторю, справа житейська. Якщо б не одна обставина. Уявіть собі, що в самому кінці серпня або на початку вересня, коли навантаження на метрополітен і всю транспортну систему Москви різко зросте, почнуть зупинятися потяги … Воно, звичайно, можна послатися на диверсію, але статистику-то куди подінеш? Хто відповідатиме за наслідки? Трансмашхолдинг? І за політичні наслідки теж?
Фокус тут ось в чому. Система господарювання і освоєння бюджетів в Росії, яка склалася в 90-2000-ті роки як наслідки ідеології приватизації (а приватизувати можна не тільки державне майно, але і посадові функції) сьогодні, в умовах різко виросла політичної напруженості, стає вкрай небезпечною. І з нею треба щось робити.
Зрозуміло, не виключено, що тут справа просто в корупції. Кожен, хто починає перегляд інтернету або телеграм-каналів негайно натикається на інформацію, що до Трансмашхолдингу має відношення колишня дружина пана Лискутова, який як раз і відповідає за відповідні закупівлі в Москві. Для сучасної Росії таку поведінку чиновника навіть особливим гріхом не вважається (ну, майже). Але якщо в нинішній ситуації в початку осені почнуться проблеми, хто буде відповідати? Ви впевнені, що Ликсутов всерйоз займається якістю рухомого складу та захистом його від можливих диверсій, а не організацією тендерів? Ось і я не впевнений…
Загалом, як тільки починаєш дивитися по сторонах (ну, в інтернет), то виходить, що для тих, хто хоче організувати у нас «помаранчеву» революцію навіть робити нічого особливо не треба, чиновники вже зробили. Але, повторю ще раз, комусь все одно доведеться відповідати…
