Галина Смірнова
Продовольче ембарго продовжили до кінця 2020 року. Відповідне розпорядження Уряду РФ підписав 26 червня прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв. Як повідомляло ІА REGNUM, 24 червня президент Росії Володимир Путін підписав указ про продовження контрсанкций щодо країн, які взяли обмежувальні заходи проти Росії. Продовольче ембарго Москва вперше ввела в 2014 році у відповідь на прийняття рядом країн економічних санкцій проти РФ. На сьогоднішній день під дією санкцій РФ знаходяться країни Євросоюзу, США, Австралії, Канади та інші. Вважається, що ембарго, в тому числі, сприяло імпортозаміщення. Так, 26 червня Спікер Держдуми В’ячеслав Володін в ході зустрічі з головою Народних зборів (парламенту) Болгарії Цветой Караянчевой повідомив, що протягом трьох років російські ринки були переорієнтовані з європейських на азіатські і на ринки інших країн, і протягом другого року поспіль економіка почала зростати, подолавши труднощі, з якими Росія зіткнулася з-за санкцій.
«Ми вийшли на повне імпортозаміщення по продовольству, по військово-промислового комплексу, на 95% за нафтогазового комплексу, і протягом усього часу зростання сільського господарства склав більш ніж 3%», — навів він дані.
Між тим, статистика вперто свідчить про інших змінах і, до речі, не тільки статистика. Зміни ці аж ніяк не можна назвати позитивними. За даними Росстату, за підсумками січня-квітня 2019 року в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року в господарствах усіх категорій виробництво худоби та птиці на забій у живій вазі склав 101,5%, молока — 101,6%, яєць і зовсім — 99,6%, тобто, з одного боку, ми спостерігаємо зростання у виробництві, крім яєць — на 1,5%. Але якщо за основу взяти всі ці ж показники виробництва і часові відрізки тільки за минулим 2018 році в порівнянні з 2017-го, то ми побачимо зниження виробництва м’яса худоби та птиці більше ніж на 3%, молока та яєць майже на 1%. Аналогічна ситуація в галузі рибництва та рибальства, де спостерігається значний спад, крім однієї підгрупи — за «свіжої та охолодженої прісноводної риби» і, що цікаво — з аналогічного періоду минулого року в порівнянні з 2017-м роком спад спостерігався також по всім групам галузі, але окрім «морської риби свіжої або охолодженої». Тобто ще відбулося заміщення морської риби на річкову, а швидше за все — ставкову.
Між тим звідки у чиновників береться така впевненість у тому, що вони змогли налагодити імпортозаміщення в Росії? Адже звідки вона береться! Можливо, вони бачать картину виробництва іншими очима дивляться на неї під іншим ракурсом, а саме — оцінюють обсяг виробництва в діючих цінах. Власне, тоді, виходячи з цих показників, ми можемо частково робити висновки і про динаміку зростання цін. Судіть самі: за даними Росстату — обсяг виробництва продукції сільського господарства всіх сільгоспвиробників (сільгоспорганізації, селянські (фермерські) господарства, господарства населення) у січні-квітні 2019 року склав — 962,3 млрд рублів, тоді як за цей же період минулого року — 932,6 млрд рублів, в 2017 році — 956,2 млрд рублів. Зростання цін в цьому році порівняно з минулим склав майже 30 млрд рублів, а в порівнянні з 2017-му — на 6,1 млрд рублів.
Ніж наше «серце заспокоїться» залишається тільки гадати. Однак наявність у всіх господарствах поголів’я худоби пророкує, що варто очікувати раніше залежності від імпорту. Так, за даними Росстату на кінець квітня цього року, порівняно з 2018 роком поголів’я великої рогатої худоби скоротилося на 1,7%, з нього корів — на 1,5%, що означає: і виробництва молока і масла вершкового варто очікувати менше. Поголів’я птиці скоротилося — на 1,5%, а значить і яєць буде ще менше. Поголів’я овець і кіз скоротилося — на 8,5%.
В середині червня повідомляв РБК з посиланням на звіт Національного союзу виробників молока (Союзмолоко), що січні—квітні 2019 року поставки в Росію молочних продуктів з-за кордону зросли на 23% порівняно з аналогічним періодом попереднього року. За перші чотири місяці було ввезено 2,25 млн т. молока та молочних продуктів на $865,6 млн. У грошовому вираженні зростання склало 20%. Поставки вершкового масла, сирів і сиру в 2019 році досягли максимуму після введення в 2014 році заборони на імпорт молочних та інших продуктів з країн, які ввели санкції проти Росії, констатує Союзмолоко. У 2018 році дефіцит сирого молока склав 15%, а при виробництві товарного молока дефіцит оцінювався вже до 20%. Молочними продуктами Росію традиційно постачає Білорусь — за підсумками перших чотирьох місяців 2019 року на неї припадає близько 70% всього імпорту, також країна несподівано перетворилася на постачальника риби, ракоподібних і ківі. Як зазначав керівник Россільгоспнагляду Сергій Данкверт, до Росії ввозиться перероблене сусідньою країною польське молоко не в польській упаковці. Також, як повідомляло РБК, цього року імпорт різко збільшили країни далекого зарубіжжя. Постачання різко збільшила Нова Зеландія: якщо в січні—квітні 2018-го на частку цієї країни припадало лише 3% імпорту, то в цьому році — вже 10%. Приріст забезпечило вершкове масло, основна стаття новозеландського експорту, а також сухе незбиране молоко. Збільшилася і частка імпорту з Уругваю та Аргентини, які ввозять до Росії сухе молоко, вершкове масло, морозиво.
У Росії вже з’явився жарт: мовляв, якщо заборонити додавати рослинні жири, особливо пальмове масло, то на полицях магазинів не залишиться молочної продукції та сирів. У квітні минулого року РИА повідомляло, що Мінсільгосп виступає за повну заборону використання сухого молока і рослинних жирів у виробництві сиру та молочної продукції, про що заявив глава відомства Олександр Ткачов, вказуючи, що одним з найбільш використовуваних жирів є пальмова олія. Ткачов говорив про необхідність внести поправки в технічні регламенти, що регулюють виробництво молочної продукції. Але у подібної точки зору є свої противники. Видання «Вільна Преса» призводило кілька цитат на цю тему:
«Використання рослинних жирів у молочних продуктах законодавчо заборонено і сьогодні. Його використання дозволено тільки в молоковмісних продуктів. Про наявність немолочних компонентів завжди йдеться на етикетці», — говорилося в наданому виданню «СП» повідомленні директора зі зв’язків з державними органами «Союзмолоко» Марією Жебит.
«Ми також вважаємо, — сказано далі у представленому «СП» повідомленні асоціації, — що до будь-якого питання заборони необхідно ставитися максимально виважено. Рослинні жири використовуються у виробництві дитячих сухих сумішей, так як кращого способу наблизити цей продукт до материнського молока за складом жирних кислот у світі досі не придумано», — про що на нараді з президентом також заявляв і віце-прем’єр Аркадій Дворкович»
Гендиректор Національного фонду захисту споживачів Олександр Калінін бачить серед винуватців ситуації керівників галузевих інститутів, за гроші готових написати бізнесменам будь-які потрібні їм технологічні умови для виробництва продукції, тому що в останні роки помітна тенденція виштовхування з російського ринку традиційних харчових продуктів, таких як, наприклад, соняшникова олія.
На думку популярного на телебаченні фермера-сыровара Олега Сироти, ініціативи Мінсільгоспу дозволять збільшити ємність внутрішньоросійського ринку молока і позитивно позначаться на якості продукції, так як ввезення сухого молока з Білорусі, а також масоване використання «пальми» сильно «упустили» ціни на російське молоко. У деяких регіонах, за його словами, фермери змушені навіть виливати молоко.
Росія збільшує імпорт пальмової олії: наприклад, у першому кварталі 2018 року порівняно з аналогічним періодом попереднього року він зріс на 36%, а в першому кварталі цього року порівняно з тим же періодом 2018-го вже ввезли на 15,5% більше кокосового (копрового), пальмоядрової олії або масла бабассу, на експорт вивозиться більше риби — у першому кварталі цього року порівняно з цим же періодом 2018-го року — на 2%, ракоподібних і молюсків, за яким, до речі, у нас спостерігається спад виробництва, вивезли на 7,5% більше. Зростання експорту борошна склав 40% та олії — 45%. Тобто ми вивозимо здорові продукти, а завозимо «місцями» нездорові. Вчені не раз заявляли, що пальмова олія шкідливо для здоров’я.
Днями, як повідомляли «Нові Вісті», Моз назвав регіони з найвищою поширеністю раку. Звичайно, пропагандисти нових технологій поспішили робити на цьому звістці рекламу обладнання, мовляв, завдяки якому стали виявляти рак частіше. Активізувалися і експерти зелених енерготехнологій, пов’язуючи зростання захворюваності з екологією і пропагуючи у цьому зв’язку розвиток альтернативних джерел вироблення енергії. Однак серед регіонів, де найчастіше спостерігаються найбільш високі показники поширеності онкологічних хвороб, Міністерство охорони здоров’я назвало ті, що аж ніяк не самі загазовані і з високою концентрацією металургійних та інших шкідливих виробництв. Деякі експерти висловлюють точку зору, що захворюваність пов’язана з неякісним харчуванням. Адже ми є те, що ми їмо!
Чи є надії на зростання виробництва м’яса, риби, овочів? Наприклад, кілька регіональних компаній, досить великих, що мали великі плани з вирощування м’яса птиці і риби осетрових порід в Ростовській області, в самому розквіті сил — при нарощуванні потужностей стали банкрутами — не змогли розплатитися з боргами, в тому числі за кредитами. Як повідомляло ростовське видання «Місто N», з-за зупинки виробництва на великих птахофабриках — «Евродон» та «Білий птах» — в Донському регіоні спостерігаються максимальні темпи падіння виробництва м’яса по Росії. За даними Ростовстата, за січень — квітень 2019 року цей показник впав на 71%, за підсумками квітня — на 64,7%. Десятку лідерів серед регіонів-виробників м’яса, за даними видання, покинув і Краснодарський край — навіть суттєвий приріст виробництва свинини і баранини в річному обчисленні не зміг компенсувати падіння з яловичини та птиці.
Як повідомляло ТАСС, третій за величиною виробник цукру в Росії (частка ринку 13%), четвертий виробник свинини (з часткою 5%) і один з найбільших власників сільгоспземель (розмір земельного банку групи — 649 тис. га) — група «Русагро», у якої за підсумками 2018 року найбільшим бізнесом виявився ще і масложирової сегмент (виручка 26,3 млрд рублів), в минулому році створила виробництво молочних продуктів. На думку генерального директора компанії Максима Басова, зараз вже немає таких простих історій, коли компанія-новачок може успішно прийти в новий для себе напрямок (і органічно, та неорганічних) ‑ і гарантувати високий повернення на капітал, а тому компанія планує вести себе обережно. Російський ринок після сильного зростання протягом останніх 15 років практично перестав рости, пояснює Басів, але це не означає, що компанії рости не можуть — не буде рости галузь, швидше за все.
Прогноз звучить песимістично, правда, відсутність зростання у галузі не заважає рости і без того великий, компанії. Безумовно, це добре. От тільки є одне але. Регіональні компанії, нехай не такі потужні, що розвивалися в Росії, а «Русагро» планує, як повідомляв ТАСС, вихід на SPO і вже в цьому році, а значить, коло співвласників компанії може стати ширше в міжнародних колах. Погано це чи добре, залежить від планів власників.
