Один столичний любитель активного зимового відпочинку вирішив відправитися на новорічні канікули в Сочі, щоб покататися по олімпійській трасі. Його чекало розчарування з самого початку, коли він з-за свят придбав квиток з потрійною переплатою, а після свого «незабутнього» відпочинку написав дуже емоційний відгук на сочинському форумі, який чекає вас далі.
Пригоди почалися відразу ж по прильоту в Адлер…
15-20 хвилин на очікування основного багажу та 1,5 години (!!!!) на отримання лиж!!! Очевидно, вони летіли одним рейсом.
На виході, мене чекав наступний сюрприз – ціни на таксі! Рівно в два з половиною рази вище! Ну ладно, новий рік, піковий сезон, заспокоював я себе, поки їхав в Адлеровский готель, далі доведеться користуватися громадським транспортом. Зрештою, є ж “ластівка” от і буду користуватися.
Можливо у когось виникло питання – чому в якості варіанту для розміщення я вибрав Адлер, враховуючи те, що кататися я буду в Поляні – 70 км, не близький світ, – відповідь проста – я був не готовий платити від 100 000 р тільки за номер(!) в районі Поляни і це за скромні апартаменти в “Готелі у Ашота”, неподалік від Гірки Місто. Хто не в курсі – від них до Роза Хутір пиляти ще хвилин 40, а з лижами і в повній амуніції 3 години. Хто катається, той знає). Тому, план був простий. Зустрічаю нг, трезвею:) і їду в поляну на таксі. Залишаю там обладнання в камері схову, а далі, щодня катаюсь на ластівку за маршрутом “Олімпійський Парк – Роза Хутір” і спокійно голю схили:).
Ластівка – 140р туди-назад, локер для лиж та іншого – 350р в день і все супер. Катаюся в Троянді, сплю в Адлері. Ох, як же я помилявся..
Першим відкриттям для мене стали ціни на таксі до Галявини 2 січня – 2 500р в одну сторону, проти стандартної тисячі. Пославши лісом таксиста, попилил своїм ходом на вокзал Олімпійського Парку, благо оселився в 5-ти хвилинах ходьби від нього. Простягаю касиру 140р на квитки туди-назад, а він мені радісно повідомляє, що у зв’язку з сезоном ціни піднялися до 700р!!! Очі у мене залізли в область потилиці. РЖД звичайно любить періодично індексувати квитки, але щоб тааак…в 5-ть раз!! Це щось нове!! Браво новому міністру! Побажавши всім чиновникам натягнути самих себе по самі гланди, купую за 700р і їжу.
Після ранкового забігу з обладнанням до вокзалу, вирішив Троянду і Гірки залишити на потім і 2-3 дні покататися на газпромі. Зручно і швидко. Вийшов з вокзалу, 20-30 кроків і ти на підйомнику Альпика Газпром. Підходжу до каси і простягаю, зазначені на офіційному сайті 3600р за денний скіпас на 3 дні і 350р за локер. Касир дивує мене черговим сюрпризом – ціни, вказані на сайті дійсні тільки після 11 січня!
Більше того, у мене вистачило розуму не купувати скі-пас дистанційно, через сайт, а ось ті, хто це зробив орались в сусідніх віконцях і вимагали повернути гроші. При цьому на сайті Газпрому НІ-ЧО-ГО не було сказано з приводу святкових тарифів та іншого.
Купивши скіпасс і локер, йду шукати клітинку і розумію, що мені продали локер для взуття! А локер для обладнання – 500р! Знову в касу, якого дідька?! На сайті чорним по-білому написано – локер – 350р! Без всяких поділів на взуттєві і гірськолижні.
Убивши купу часу, на шалені черги в каси і розгляди, нарешті, йду до підйомника, стою хвилин 30-ть в черзі і сідаю в кабінку на 20 осіб(Альпика). І тут мене чекає таке одкровення. Туристи! В буквальному розумінні! Не гірськолижники і бордистів, а звичайні туристи! У взутті!! Хлопці!!! Це ГІРСЬКОЛИЖНИЙ курорт на ГІРСЬКОЛИЖНИЙ сезон!!! Якого дідька Ви туди їдете в цей час???!!! У вас є 9 місяців в році на візуальні екскурсії!! Чому це потрібно робити в сезон??!
Забігаючи вперед, хочу сказати, що це були перші й останні 30 хвилин очікування посадки за весь відпочинок з 30 грудня по 9 січня! Далі, самий мінімум – 1 годину! Рекорд – 3 години 10 хвилин (!!!!) на Роза Хутір на підйомник “Кавказскй Експрес”. Це був повний фініш!!! Цілковитий! Вдумайтеся! Рівно половина черги – туристи!!! Це як?! Ні на одному курорті світу такого немає! Ні на одному! Спробуйте в Андоррі, в гірськолижний сезон купити квиток на підйомник із серії “я просто подивлюся”. Ні, звичайно, його продадуть у вигляді скіпаса на день! А Ви, його ніколи не купите, т. к. пошкодуєте платити такі гроші за “просто подивитися”. Але керівники Червоної Поляни вирішили плюнути на цю думку і загальний комфорт і тому, укупі з скипассами, стали продавати квитки на “просто подивитися” за 1 тис грн. з людини! Звичайно, підйомник “винесли”!
Вийшовши на кінцевій Альпика Газпром, оглядаюсь і розумію, що курорт не призначений для людей із середнім достатком. Стандартних барів і міні-рестов на вершині немає! Тільки дорогі ресторани, забиті під зав’язку. А їсти тільки сніг. Т. к. платити за 250р за хотдоги, який внизу біля підйомника варто 120р рука не піднімається. Усвідомивши, що поїсти-попити мені пощастити тільки в кінці катання, їду шукати чорні/червоні траси і розумію, що всі вони закриті. Міллер відзначає свій Д. Р. Катайтеся на синіх і зелених. В касах, якось забули про це повідомити. Розвертаюся, їжу вниз і отримую відповідь – гроші за скипасс з причин: “мені не подобається, погодні умови, я незадоволений якістю і кількістю” – не повертаються!
Що робити, беру обладнання і їду на Роза Хутір, де мене зустрічає 3-й працюють каси з 9-ти! І в кожну людей, як в Совку за ковбасою! Знову ж таки, 50 на 50. Половина туристів, половина катаються.
З доповнень по Роза Хутір.
1) Шалені черги скрізь і всюди і не треба думати, що “звичайно, багато людей приїхало”. Так, приїхало, але якщо б обслуговуючий персонал “не спав у оглоблях”, був навчений і працював швидко і чітко – ці самі черги скорочувалися б у тимчасовому відрізку вдвічі. Простий приклад. На всіх нормальних закордонних курортах – кожне крісло на підйомнику завантажено! Розрулює це персонал! Ситуацій – “з цим я поїду, а з цим не поїду” немає і бути не може! Виженуть з черги! Жодного разу не пам’ятаю, щоб у сезон – хоч одне крісло було порожнім, якщо тільки в самих крайніх випадках, коли хтось впав при посадці і відповз убік. У нас кожна друга “лава” (!) їхала наполовину порожній! Черговим операторам хоч би хни!
2) Камери зберігання – локери. Так, в сезон з ними завжди проблема. Скрізь. Але, товариші, це ні в які ворота не лізе. На величезний олімпійський курот Роза Хутір +-200 локерів!! Це як???!!! Ви що знущаєтесь?! Люди буквально чергували позмінно, чекаючи, коли звільниться черговий локер! Билися за нього! Буквально билися! У новий рік і різдво! Це куди годиться?! Але і це ще не все! Локери даються на добу! 24 години! Запізнився на 5 хвилин – потрапив на наступну добу! Якщо ти продовжуєш кататися – не проблема, а якщо ні?! Для чого оплачувати 5 хвилин запізнення, як доба, щоб забрати своє обладнання?! У мене трапилася така ситуація, але я приїхав через 5 хвилин після кінця орендного часу -локер не відкривається, а в касі вимагають оплатити повну вартість наступних діб, щоб забрати своє обладнання. Зашибісь. У підсумку, викликана поліція ВП “Червона Поляна”- вирішила питання за 5 хвилин, за що їй низький уклін і величезне спасибі! Справа була не в грошах, справа було в принципі. Після постійного фінансового лохотрону, по істині, олімпійського масштабу, протягом всього відпочинку, це ситуація вже стала “справою всього життя”. Тупі морди тупих ж бидло-манагеров в інфоцентрі курорту “Роза Хутір, за секунду змінилися, як тільки в хол увійшла наша рідна поліція! Виявилося, що все можна вирішити і всі претензії правильні! Ось такі дива!
3) Траси. Чудові! Робота ратраків – “2-“. Вранці отратрачили як попало і все. Про те, що схили потрібно ратрачить як мінімум два рази в день в стандартному режимі, окрім підготовки до вечірнього катання, на Розі Хутір і інших курортах – “чути не чули”!
4) П’яні долбоящеры на трасах і переповнені травмпункти по всьому чорноморському узбережжю. Це щось неймовірне. Клянусь, я вперше бачив таку кількість п’яних і взагалі п’яних на гірськолижних схилах, які при цьому ще й кататися не вміють. Як я не ухилявся, мене пару-трійку раз серйозно зачепили. А про вічний ідіотизм наших туристів в цілому, яким “море по коліно в принципі” взагалі говорити не хочеться. Адже логіка у них залізна!: “Що тут складного, я ж у школі катався на бігових лижах, і тут все пройде, подумаєш”.
Ось ніби і все. Залишається додати про ціни в кафе, магазинах і ресторанах на Червоній Галявині в цей період, звичайно, вони спочатку на 30% вище сочинських аналогів, але в цей раз цінники малювали на ходу! Я б навіть сформулював так: ціни зростали прямо пропорційно кількості перебувають гостей! Молодці! Даєш п’ятирічку за 10 днів!
Резюме. За витрачені на Червону Поляну гроші – я б запросто скатався в Андорру, на той же період і в таких же умовах! Але при цьому,я не витратив би не грама нервів, чудово відпочив і чудово відкатав. Але по факту, у мене надлишок негативних вражень від щоденних розборок і нульовий ефект від відпочинку в сезон на Олімпійському Курорті, який має всі шанси бути нормальним. При інших місцевих керівників і співробітників. Дуже сподіваюся, що цей відгук прочитає хтось із канцелярії Кремля і вживе заходів. А то, за Державу прикро!
Звідси
