Програміст із Санкт-Петербурга Євген Поліщук став найстаршим хакатонщиком конкурсу в області IT-технологій «Цифровий прорив»
Я за освітою біолог. 25 років пропрацював в Інституті цитології. Але так склалося, що я займався біологією до 90-х років і при цьому програмував. Я почав програмувати ще на самих перших ЕОМ, які були величезні і займали великі площі. Уявляєте комп’ютер, який займає цілий спортзал? От як раз про таке і йде мова. Працювати тоді доводилося в Інституті фізіології Павлова в Колтушах – саме там придбали першу машину, на якій робили розрахунки в області біології для всіх п’яти біологічних інститутів АН СРСР в Петербурзі. Тоді в Колтушах чотири математика створили досить сучасний по тим часам мова ДЕТАЛІ, зручний і для біологів. Через кілька років ЕОМ перестали бути дивиною, прогрес невблаганно йшов вперед, машину поступово вдосконалили – вона стала займати не спортзал, а одну кімнату, а після і зовсім придбала вид персонального комп’ютера. Виходить, я стояв біля самих витоків зародження програмування в нашій країні.
Про біологію і програмування
Біологія та програмування, далекі, на перший погляд, області, пов’язані завдяки статистиці, математичному моделюванню та багатьом іншим чудесам математики. Кожне дослідження в біології піддається математичному аналізу і порівняння отриманих результатів, починаючи від статистичного обліку мишок і закінчуючи аналізом дій всіляких речовин. І якщо спочатку все це робилося вручну, то потім на допомогу прийшов прогрес.
Про зміну професії
Під час перебудови інтерес до науки в країні був втрачений і працівникам цієї сфери майже перестали платити. А коли мене й взагалі скоротили, я став на біржу праці. Але допомога по безробіттю не встиг отримати – побачив оголошення про набір на курси по програмуванню і вирішив спробувати. Але ті короткострокові курси, які мені спочатку запропонували, були дуже простими – на них навчали роботі в текстовому редакторі Word. А мене ж цікавило програмування баз даних, причому відразу ж по цьому напрямку можна було працевлаштуватися. Попередньо я пройшов тригодинний тест для допуску до подальшого навчання, яке оплачувала біржа. У грошах 2000 року вартість піврічного навчання коштувала 1 тисячу рублів. З цього моменту я остаточно з області біології прийшов в область програмування.
Звичайно, я шкодую, що довелося залишити біологію. Але зарплата була настільки мізерна, що її просто не вистачало на необхідні речі. Деякі мої колеги залишилися в інституті, а я, як бачите, вибрав інший шлях. Але за підсумком можу сказати, що я не помилився, тому що мої послуги в тому вигляді, в якому я їх надавав, біологам згодом стали не потрібні – з’явилися персональні комп’ютери та різноманітні програми, які автоматизували статистичну та іншу роботу.
Про самоосвіті
Можу сказати, що на курсах я, звичайно, отримав базову підготовку по програмуванню, але вона була кілька розрізненої, багато чого довелося структурувати самостійно. Тому якби нас вчили краще, то і програмував я б краще. Але самоосвіта ніхто не відміняв, і в 2007 році мені в руки потрапив підручник з мови програмування Ruby. Це був новий мову, який мені дуже сподобався. Я розібрався в ньому досить швидко. А коли раптом знадобилися знання інших мов програмування, таких як Python, а потім C#, то і це не стало проблемою.
Про конкурс
Оголошення про конкурс «Цифровий прорив» я побачив в Інтернеті. Відразу ж з’явилося бажання взяти участь. Я не розумів, на що йду, тому побоювань у мене не було. Спочатку мені запропонували пройти тестування, я намагався дізнатися, що це за 50 тестів, але мені нічого не пояснили. Перший тест з мови Python, що складається з 20 питань, я благополучно провалив. За 20 хвилин до призначеного часу я встиг дати всього 4 відповіді. Але невдача мене не охолодила. В результаті я все ж пройшов тестування і став учасником конкурсу.
«Цифровий прорив» – це всеросійський конкурс для IT-фахівців, дизайнерів і управлінців у сфері цифрової економіки. За право називатися кращими боролися понад 300 розробників цифрового контенту. У фінал у нас вийшли тільки 30 команд, а я став одним з найбільш вікових учасників. Скажімо так, це був мій особистий прорив.
На «Цифровому прорив» молодим людям було простіше, тому що вони до цього брали участь у всяких інших заходах, а мені в таких масових конкурсах брати участь довелося вперше. Я навіть трохи розгубився. Спочатку все йшло не так: і Інтернет не відразу підключався, і одного з членів нашої команди довелося нас покинути, він продовжував з нами працювати по скайпу, але потім все налагодилося і ми працювали два дні і одну ніч. В результаті вийшло 36 годин цікавої та безперервної роботи.
Фінал же конкурсу фахівців в області IT-технологій «Цифровий прорив» пройде в Казані у вересні.
Про вивчення мов програмування на пенсії
Зараз я перебуваю на пенсії, тому що на роботу мене ніхто не бере з-за мого віку. Але захоплення програмуванням у мене залишилося – я вивчаю нові мови. Наприклад, у зв’язку з участю в хакатоне я звернув увагу на новий для себе мову програмування Go. Зараз активно розвивається програмування ігор, які створюються за допомогою мови C#, але, можливо, через кілька років вже ця мова піде в минуле, а йому на зміну прийде новий багатообіцяючий мова Go.
Деякі мої знайомі вважають, що тільки ненормальні люди можуть в моєму віці захоплюватися програмуванням. Але цікаво те, що як тільки їм приходить лист по електронній пошті, вони згадують мої навички в цьому питанні і просять про допомогу.
Про інші захоплення
Крім програмування, живий інтерес у мене викликає навчання дошкільнят «дитячої» математики, адже їх можна багато чому навчити, використовуючи прості методики, які дозволяють давати знання в спрощеному вигляді. Нещодавно я був в одному з спеціалізованих центрів, де навчають дошкільнят, але з одним з педагогів у мене думки розійшлися корінним чином. Вона привела мені приклад, що одного разу до них призвели п’ятирічної дитини, який побіжно читав і вважав, проте він заліз під стіл і почав кукурікати – психологічна травма від неправильного навчання наявності. А от у них в центрі читати не вчать і вже тим більше не викладають математику, а займаються тільки розвитком дитини за допомогою гри. Я ж пропоную, щоб дітей молодшого віку навчали читанню і рахунку старші хлопці (щоб не було цих психотравм). Ось зараз я як раз-таки розробляю таку методику навчання. Думаю, вона буде мати певний попит.
Про ясність розуму
Мій основний принцип збереження ясності розуму – відсутність алкоголю. Я біолог, тому розумію певні процеси і закономірності, які відбуваються в організмі. Якщо раніше я міг собі дозволити використати за дурниці якийсь алкоголь, то в даний час я від нього зовсім відмовився і не п’ю вже 40 років! Сам по собі спирт для організму практично нешкідливий, але печінка перетворює його в оцтовий альдегід, а це дуже отруйна речовина. Одного разу я навіть провів експеримент – побризкав спиртом на тарганів. Спочатку вони одурманені спали, а потім розбіглися, коли весь спирт випарувався. Інший ефект ми отримаємо, якщо обприскати таргана оцтовим альдегидом – комаха відразу ж загине. Висновок простий – в малих дозах оцтовий альдегід людини не вбиває, але його вплив не проходить безслідно, тому одна з причин притуплення пам’яті – вживання алкоголю. Відмовившись від нього навіть в малих дозах, я продовжую вести цікаве і насичене подіями життя.
