У ситуації з Литвою мені навіть більше на цікава сама Литва. Там і обсяги цих рухів невеликі і можливості тиску і членство в ЄС. А ось Україна? Чи є у України небезпека потрапити в подібну пастку?
Адже це абсолютно ідентична ситуація. Українська РСР отримала Північну Буковину і південь Бессарабії від Румунії. У 1945-му до складу України увійшла частина Закарпаття, що належала Чехословаччині.
Здавалося б питання закритий? Але зараз у Вільнюсі біля стін міської адміністрації група місцевих поляків вимагає повернення майна, яке колись належало їх предкам і націоналізованого після входження Литви до складу Радянського Союзу. І найголовніше – він отримує!
Литовські поляки кажуть, що вийти знову на майдан їх змусило байдужість литовських чиновників: «Ніхто до нас не звернувся, не написав листа [після першого пікету 9 червня]. Під час пікету ніхто з адміністрації не вийшов, крім представників партії «Виборча акція поляків Литви – Союз християнських сімей» (ИАПЛ-СХС). Тепер ми знову виходимо на пікет. Може, хтось відреагує на наші прохання. Ми хочемо покласти край безправ’я і повернути законним власникам землі…» «Першість [права на землю] належить нам, а не комусь іншому».
Протестувальники закликали заступника мера Вільнюса Вітаутаса Миталаса вийти до них, але він не вийшов. Тоді меру міста була надіслана скарга. Її також планують відправити президенту і прем’єр-міністру Литви, міністру сільського господарства і голови сейму.
Вільнюські поляки вимагають віддати їм більше сотні гектарів землі. Тільки в районі Болтупе 90 претендентів хочуть отримати 60 гектарів. 16 гектарів їм вже передали, але вони знаходяться на території, де заборонено будівництво. Поляки в Болтупе вимагають дати їм землю в іншому районі.
В інших районах міста теж є бажаючі. «Нам не повернули землю прадіда… Потім виділили ділянки шматками, а як їх поділити між 115 претендентами?» – задається питанням полька з району Верхні Понары.
Регата Цитацкая, представник польської діаспори в місцевій адміністрації від партії ИАПЛ-СХС, коментує ситуацію: «Люди налаштовані рішуче… Наш обов’язок – підтримати їх і допомогти їм, щоб їх права були дотримані. Вони прийшли за своїм, а не чужим».
Пікетувальники заявили, що продовжать пікетування міськадміністрації до тих пір, поки їх інтереси не будуть враховані.
Вільнюс до 1939 року був столицею так званої Серединної Литви – маріонеткової держави під егідою польської, що з’явився на карті після вторгнення в Литву військ генерала Желиговского. Після визвольного походу червоної АРМІЇ в Польщу у вересні 1939 року місто вдруге був переданий Червоною армією литовцям.
Після розвалу СРСР литовські влади встали на шлях десовєтизації і декомунізації, забувши, завдяки кому їм було повернуто їх столиця. У Литві проживає 250-тисячна польська діаспора, яка з усіх польських діаспор в колишньому СРСР вважається найменш асимільованою. Раз Литва визнала радянську владу злочинною, литовські поляки вимагають вважати несправедливими майнові рішення, прийняті цією владою. Зокрема, передачу литовської землі з рук поляків до рук литовців.
Тут литовські влади потрапили у власну пастку.
