Всі росіяни — мерзотники: Реакція токсичної України на повернення Росії в ПАРЄ перевершила найсміливіші очікування

0
52


Рішення ПАРЄ про повернення делегації Росії стало сильним ударом по Україні, яку інші парламентарії сприймають вкрай токсичної з-за численних скандалів. Асамблея ясно дала зрозуміти, що вона голосує за відлига, а не ворожнечу в стилі холодної війни. Реакція ж Києва перевершила найсміливіші очікування.
Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію, відповідно до якої Росію запросили взяти участь у червневій сесії.
Ініціативу підтримали 118 осіб, проти висловилися 62 парламентарія. Ще 10 чоловік утрималися. При цьому ПАРЄ зберегла можливість оскарження повноважень російської делегації.
Реакція України перевершила всі очікування
Рішення асамблеї стало справжнім шоком для України, яка не залишала спроб перешкодити поверненню РФ в асамблею. В результаті українська делегація демонстративно покинула зал засідань, погрожуючи припиненням членства.
А перший віце-спікер Верховної ради Ірина Геращенко не виключила, що Київ може заборонити ПАРЄ надсилати спостерігачів на парламентські вибори в липні, так як організація нібито встала на шлях «саморуйнування».
«Прикро констатувати сьогодні, коли Рада Європи відзначає своє 70-річчя, що її Парламентська асамблея втратила свій авторитет, і організація більше не може грати роль, якої її наділили батьки-засновники», — заявили в МЗС України.
Осторонь не залишився і екс-президент Петро Порошенко, який намагається набрати собі очки напередодні виборів. Повернення російської делегації він назвав потужним дипломатичним ударом по Україні.
«Раніше ми таких ударів не пропускали. Але тепер удар завдано не тільки по Україні, але і з фундаментальних європейських цінностей, коли між цінностями і ціною була обрана ціна», — пояснив політик.
Схожу позицію зайняв і прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.
«Повернення Росії в ПАРЄ — це реванш агресора і демонстрація презирства до міжнародного права», — заявив політик.
Альтернативну версію висловила українська журналістка Ольга Шарій. Вона нагадала про численні скандали в ПАРЄ, які на постійній основі генерувала українська делегація, від якої в підсумку втомилися інші парламентарії. Мова йде про розпаюванні українського гімну, дефіле в гумових рукавичках, прямому образі президента Росії Володимира Путіна і так далі.
«Як там наша делегація сміялася: «Росія тепер токсична, токсична!» У підсумку токсичними стали ми. Тому що ми — воняем, сваримося, виносимо за закриті двері деталі переговорів і домовленостей, истерим і репетуємо», — написала Шарій у Facebook.
Позицію журналістки підтвердив на практиці український нардеп Борислав Береза, який знову почав приставати до російської ведучій Ользі Скабеевой з образами. При цьому він розмовляв російською мовою, хоча до цього Береза називав таку поведінку «зрадою».
«Всі росіяни — мерзотники. Російські влади — мерзотники», — заявив одіозний політик ЗМІ.
Реакція Росії
Рішення ПАРЄ привітав глава МЗС Росії Сергій Лавров. Однак він визнав, що процес нормалізації діалогу поки далекий від завершення.
«Ми вважаємо це дуже і дуже позитивним кроком. І важливо, що делегації, які за цю резолюцію проголосували, а їх була більшість, чітко заявили, що права, які повертаються Росії, не можуть бути оскаржені. Хоча спроби підірвати цей процес тривають», — пояснив він.
Безпосередньо спікер Державної Думи В’ячеслав Володін вже повідомив про те, що російська делегація подала заявку на участь у роботі ПАРЄ.
«Далі настає наступний етап — це підтвердження повноважень. Коли буде прийнято рішення щодо підтвердження повноважень, можна буде вже говорити про те, що ми повернулися до повноцінної роботи», — пояснив він.
Росія також висунула депутата Леоніда Слуцького на посаду віце-спікера Парламентської асамблеї Ради Європи. Проти ідеї виступає українська делегація, яка нагадала про те, що парламентарій був внесений в санкційні списку ЄС. Однак керівництво ПАРЄ заперечення проігнорував, тому голосування пройде вже 25 червня.
Дурниці відгукнулися Україні
Як заявив Цесарограда завідувач кафедри міжнародних відносин і дипломатії Московського гуманітарного університету Микола Платошкін, спочатку резолюцію могли прийняти в жовтні 2018 року, однак українська сторона всіма правдами і неправдами змогла перенести терміни, щоб отримати час на пошук союзників. Їй також вдалося повторити цей маневр в січні 2019 року. Однак у підсумку Київ зазнав фіаско.
«Зараз резолюція — вона не просто навіть запрошує Росію, це не головне. Вона фактично на майбутнє забороняє позбавляти будь-яку іноземну делегацію, ну, натяк зрозуміло на кого, права голосу. Я про це говорив раніше, що взагалі позбавлення права голосу Росії в ПАРЄ — воно було незаконним. І це визнано в резолюції, це не міститься ні в яких статутних документах Ради Європи. На мій погляд, ми ще можемо і внески не платити, тому що рішення було незаконним, вони це визнали. І зараз ще записали до регламенту ПАРЄ, що надалі цього бути не повинно. Це бісило особливо українську делегацію. Що не просто повернули, а визнали, що були неправі щодо Росії. Ну, хоча слова «Росія» там немає, але в будь делегації», — пояснив експерт.
На думку Платошкина, обрана Україною тактика дій спочатку була дуже дурною, так як своєю хамською поведінкою Київ налаштував проти себе інших членів ПАРЄ. В результаті Росія вже восени 2018 року мала перевагу.
Безпосередньо заступник голови комітету Ради Федерації з міжнародних справ Олександр Бабаков зізнався, що його дивує той факт, що Україну на міжнародній арені є люди, які ігнорують інтереси своєї країни. Рішення ПАРЄ дозволяє сподіватися на те, що більшість європейців визнають необхідність участі всіх зацікавлених сторін у вирішенні конфліктів.
«Мені здається, ті, хто представляє цю країну, абсолютно відволікаються від тих завдань, які стоять перед організацією, членами якої вони є. Краще б вони концентрували свої зусилля на пошуку рішень, які б допомагали зблизити інтереси всіх країн і взагалі працювати на благо європейського континенту, а не намагатися вишукувати ворогів окремо взятої держави або окремо взятих», — пояснив сенатор.
Осторонь не залишився публіцист і телеведучий Анатолій Вассерман, який прокоментував провокаційні заяви прем’єр-міністра України. На думку журналіста, Володимир Гройсман банально не знає норм міжнародного права, так як дії Москви не можна вважати «агресією». До того ж у статуті ПАРЄ немає жодних санкцій для боротьби з «агресорами».
«Головні прихильники України в ПАРЄ — це Польща, яка програла декілька століть тому Росії в конкуренції за роль глави слов’янського світу і досі не здатна пробачити нам свою поразку. Тут не стільки ми виграли, скільки поляки програли, бо обрали неадекватну стратегію, не враховує, які ресурси у них реально є, а які вони собі уявляли. В принципі, альтернативисты, тобто фахівці з вивчення можливих варіантів розвитку історичних процесів, знайшли за Польщею кілька виграшних варіантів. Але Польща реально не скористалася жодною з них. Так от, це Польща, це Грузія, протягом багатьох століть звикла підлаштовуватися під того, хто в даний момент найсильніший, і так далі. І якщо навіть всі вони покинуть ПАРЄ, від цього ніхто не постраждає, навіть вони самі», — пояснив він.
Відлига або реванш у стилі холодної війни?
Головним питанням є те, що повноваження РФ у ПАРЄ можуть бути оскаржені. Розгляд відповідної доповіді відбудеться 26 червня, незважаючи на спроби Києва затягнути терміни. При цьому Москва ясно дала зрозуміти, що вона не відновить виплати членських внесків, якщо повноваження не будуть відновлені.
«Коли буде проходити підтвердження повноважень делегації, можливо, ті деструктивні сили, які в меншості, але присутні в ПАРЄ, спробують… зробити таким чином, щоб повноваження російської делегації були не всеосяжні», — зазначив Володін.
Москва щорічно перераховувала внесок в розмірі близько 32 мільйонів євро. Однак неможливість участі російських парламентаріїв у роботі робила виплати безглуздими, тому в 2017 році Росія перестала платити.
Втрата 11% бюджетних надходжень поставила Рада Європи в скрутне становище, з-за чого було прийнято рішення про перенесення ремонту штаб-квартири організації на більш пізні терміни, а також про урізання зарплат керівництву. Спроби тиску на Росію з боку Європи не увінчалися успіхом, тому СЕ і йде на поступки.
Незважаючи на те, що загроза урізання повноважень РФ в ПАРЄ зберігається, організація явно дала зрозуміти, що вона виступає за потепління діалогу з Москвою, а не за токсичний курс, сповідуваний Києвом.