На тлі повернення Росії в ПАРЄ з’являються повідомлення про відновлення ще одного формату відносин нашої країни з Заходом – НАТО хоче провести на наступному тижні засідання Ради Росія–НАТО, присвячений долі Договору про РСМД. Що все це означає і чи має сенс обговорювати проблему європейської безпеки з альянсом, повторює американський ультиматум на адресу Москви?
Постпред США при НАТО Бейлі Хатчінсон повідомила, що розраховує провести 5 липня зустріч Ради Росія–НАТО – хоча, за її словами, «Росія твердо не сказала, що вона прибуде». Представники альянсу хочуть обговорити тему Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (ДРСМД). Як сказав генсек НАТО Йенс Столтенберг:
«У Росії залишилося всього п’ять тижнів, щоб врятувати договір… У випадку, якщо Росія не виконає, наша відповідь буде оборонним, виваженим і скоординованим. Ми не будемо дзеркально відображати те, що робить Росія. Ми не маємо наміру розгортати нові наземні ядерні ракети в Європі… Ми закликаємо Росію встати на відповідальний шлях. Але, на жаль, ми не бачимо жодних ознак того, що Росія має намір це зробити».
Заява Столтенберга вже викликало відповідну реакцію Москви – заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков звинуватив США і НАТО в тому, що вони вели усвідомлену лінію на злам ДРСМД і «в разі матеріального втілення загроз НАТО ДРСМД Росія відповість компенсаційними військовими заходами»:
«Ми будемо вивчати те, що в найближчі місяці країни–учасниці НАТО сформулюють на цю тему. Ми готові до будь-яких варіантів. Відповідальність за можливе ускладнення воєнно-політичної ситуації в Євроатлантиці, зрозуміло, ляже на США і їх союзників по альянсу».
ДРСМД буде похований 2 серпня, щоб його врятувати, часу майже не залишається.
Зламали договір американці. Ще на початку лютого Дональд Трамп заявив про початок процедури припинення участі США, надавши Росії півроку на «повернення до дотримання умов договору». Тобто на знищення ракети 9М-729 (SSC-8) – вона, на думку американців, порушувала ДРСМД.
Так як Москва ще до цього неодноразово заявляла, що ця ракета не потрапляє під обмеження договору, наша відповідь була дзеркальним: Росія призупинила свою участь у договорі. Як раз сьогодні Рада Федерації ухвалила відповідний закон і ще до відльоту в Японію його може підписати Путін.
Враховуючи, що вихід США з договору був усвідомленим кроком, викликаним в першу чергу їх невдоволенням тим, що ДРСМД накладає обмеження лише на Росію та США, але в ньому не бере участь Китай, з яким Америка вступає у все більший клінч, шанси на збереження договору представляються нікчемними. Китай категорично не бажає приєднуватися до якогось нового договору, так що якщо в Осаці, на зустрічі з Путіним, Трамп раптом не вирішить відкласти вихід США (щоб показати, що з Росією йому легше домовитися, ніж з Китаєм), то 2 серпня договір припинить дію.
Так навіщо Росії говорити про договір про ракети з НАТО, яке нічого тут не вирішує? Справа в тому, що розмова з НАТО все одно буде корисний.
По-перше, просто самим своїм фактом. Відновлення формату Ради Росія–НАТО стане важливим символічним жестом з боку Заходу. Адже робота цієї Ради, створеного ще в 2002 році, була практично заморожена після 2014 року. У Росії вже півтора року немає навіть постпреда в НАТО, а адже раніше проходили навіть зустрічі на вищому рівні (правда, всього три – і остання в 2010-му). Сам Рада Росія–НАТО після 2014-го, звичайно, не може бути колишнім, як і в цілому відносини Росії із Заходом. Але навіть в умовах відкритої конфронтації необхідні контакти та переговори, що, власне, Росія всі ці роки Захід і пропонувала. Захід же у відповідь намагався триматися лінії ізоляції, санкцій і покарання Росії.
Протистояння Росії і Заходу, точніше, його атлантичного варіанти, нікуди не дінеться: йде глибока трансформація світового порядку, і ми просуваємо протилежні концепції майбутнього. Однак говорити один з одним при цьому все одно потрібно. На Заході давно вже лунали голоси про необхідність відновлення роботи Ради Росія–НАТО. Ось, наприклад, що говорив у квітні цього року колишній генсек альянсу англієць Джордж Робертсон:
«Відновлення спільної роботи Ради Росія–НАТО означає не тільки формальності. Це не поступка Росії на тлі її неприйнятних дій на Україні, в Криму і в англійській Солсбері. Це означає визнання того, що які б між нами не були розбіжності (а вони у нас є), у миру, що живе у відповідності зі сформованим порядком, є безліч невідкладних завдань, пов’язаних з тим, щоб не допустити панування «світового безладу».
Ну і, по-друге, всіх хвилює, чи не стануть США розміщувати нові ракети в Європі. Хоча зараз і в Вашингтоні, і в НАТО говорять про те, що у них немає таких планів, зарікатися ні від чого не можна. Зараз Трампу немає ніякого сенсу ставити в Європі нові ракети середньої і меншої дальності – ні у військовому плані, ні в геополітичному. Але хто знає, що буде, якщо в Білому домі з’явиться прихильник військового тиску на Росію, а в Європу спробують спрямувати нові ракети?
Тому Москві краще заздалегідь визначити свою позицію європейцям, щоб потім не було подиву. Звичайно, в Європі і так уявляють собі реакцію Росії, яка попередила, що країни, які розмістили нову зброю, опиняться під прицілом наших ракет. Та й без цього бажають розміщувати нові американські ракети в Старому Світі майже немає. Однак буде незайвим, щоб конкретні представники конкретних європейських країн почули все своїми вухами від російських представників. Так буде куди доходчивей.
