Історія сталася 8 серпня 2008 року в Південній Осетії. Розвідник 71-го мотострілецького полку Бато Дашидоржиев ніс службу на блокпосту на шляху від Горі до Цхінвалі — столицю невизнаної республіки. Грузини, до цього відкинуті від столиці, перегрупувалися і мали спробу захоплення Цхінвалі повторити. Однак по дорозі вони наткнулися на блокпост, який виставили прибули на допомогу осетинам російські військові.
Назустріч колоні з машин, під зав’язку набитих збройними грузинами, вийшов один військовослужбовець — рядовий Бато Дашидоржиев. Йому крикнули, щоб він забирався з дороги, на що Бато, розставивши ноги поширше для стійкості, закинув кулемет і на споконвічно російською послав їх у відомому напрямку.
Поки спантеличені грузини перемовлялися між собою, ситуацію встигли сфотографувати їхали разом з колоною іноземні журналісти, потім вони самі намагалися вмовити впертого бурята дати дорогу. Але враження на нього представники ЗМІ зробити не змогли і теж були послані куди подалі.
У підсумку нерішучі грузини ретирувалися. І хоча Бато був там не зовсім один (у кадрі не видно, але зліва за його спиною стояв “Урал”, позаду якого лежали його командир і ще один солдат), це анітрохи не применшує його хоробрості. Поки грузини вирішували, що робити далі, на допомогу нашим наспіли два танки Т-72 і Т-62.
Подвиг рядового оцінили у всьому світі. «Russian 300 is not necessary enough for one» («Руським і 300 не треба, вистачить і одного»), — писали іноземні ЗМІ. Знімок з героєм, що зупинив колону техніки, облетіла практично увесь світ.
«Про що думав цей солдат? Що він відчував у той момент? Хіба йому не було страшно? Невже він не хотів прожити довге і щасливе життя, виховати дітей і онуків?», — дивувалися зарубіжні блогери. Пізніше до президента Росії звернулися громадяни Монголії, де бурятів вважають рідними братами, з проханням нагородити воїна званням Героя Росії.
«Шановний Володимире Володимировичу, щиро прошу звернути увагу на факт героїчного вчинку, скоєного рядовим Бато Дашидоржиевым в ході несення ним служби на довіреному йому посту. Він сам вийшов назустріч цілої колоні мотопіхоти грузинської армії, не дозволивши їй слідувати далі для ескалації конфлікту. Цим він запобіг загибелі сотень мирних жителів і солдатів з обох сторін. Цей подвиг, безсумнівно, гідний високого звання Героя Росії. Він, героїчний син Росії, загинув на тій війні, захищаючи невинних жителів Осетії. Прошу посмертно нагородити Героя, ми віримо в Вас».
На жаль, звання Героя Росії Дашидоржиеву, якщо і присвоять, то тільки посмертно. Бато загинув у Південній Осетії через кілька днів.
Вторгнення Грузії до Південної Осетії називають по різному: осетини — геноцидом, грузини — відновленням конституційного порядку, офіційна Росія — примусу Грузії до миру, але для всього світу цей конфлікт називається просто “08.08.08”. Наша країна не кинула братський народ в біді і направила йому на допомогу армію.
Павло Успенський
