Історії появи найдраматичніших знімків фотокореспондентів Reuters за 2015 рік (14 фото)

0
291

Міжнародне новинне агентство Reuters опублікувало історії своїх фотокореспондентів, які зуміли зробити найяскравіші фотографії цього року. Репортери розповіли, як їм вдалося зробити знімки, на яких відображені найбільш драматичні моменти, що вони відчували в цей момент і, що відбувалося навколо них.

На марші солідарності в Парижі після теракту в редакції сатиричного журналу Charlie Hebdo. Знімок зроблений 11 січня. Фотограф Стефан Мае зняв прибуття глав держав, які брали участь у марші, пройшовся по вулицях в натовпі демонстрантів, які йшли з гаслами «Ми всі — Шарлі», і опинився на площі Нації. «Кінець дня, м’яке світло. Я обходив статую “Тріумф Республіки”, дивлячись на те, як розмахували французьким прапором і олівцем. Мені пощастило, що все потрапило в кадр, я зміг об’єднати драматичний світ, динамічний жест з гігантським олівцем і виразну групу людей навколо статуї», — розповідає Мае. У мережі фото охрестили як «Олівець, провідний людини», знайшовши паралель з картиною Ежена Делакруа «Свобода, що веде народ». Фотограф вважає порівняння цікавим, але дещо здивований, що його знімок визнали таким символічним.

Фото зроблено в передмісті столиці Бурунді. Протестувальники волочать по землі жінку-поліцейського за те, що та нібито вистрілила в дівчину з їх числа. Ім’я поліцейського — Медикинтос Инабеза, їй 33 роки. Натовп накинувся на неї після того, як та забарилася й відстала від товаришів по службі. У неї відібрали зброю, звинувативши в тому, що це саме вона поранила їх товариша з автомата Калашникова. Фотограф Горан Томашевич каже, що моменту поранення не бачив. За його словами, спочатку били жінку від п’яти до десяти чоловік, потім натовп розрослася до 20-30 чоловік. Били ногами, фотограф помітив у кількох нападників ножі і подумав, що вони збираються позбавити свою жертву життя. Томашевича здивувало, що поліцейські, яких натовп кидався камінням, трималися осторонь. Тільки двоє з них спробували врятувати її. За жінку навіть заступився один з протестувальників. Бійка тривала близько 20-30 хвилин, після чого сталося те, що здивувало фотографа. З якоїсь причини натовп відпустила полонянку. Більше того, їй сказали, в якому напрямку йти, щоб зустріти своїх колег. «Я так і не зрозумів, що сталося. Я бував у ситуаціях, коли божевільна юрба творила страшні речі, але нічого подібного до цього не бачив», — каже репортер.

Історії появи найдраматичніших знімків фотокореспондентів Reuters за 2015 рік (14 фото)

Мігранти-рохінджа і бангладешці недалеко від пристані в М’янмі. Їх врятували з човна, де перебувало понад 730 чоловік, біля південного узбережжя країни. Вони провели в морі більше двох місяців, страждали від спраги і голоду. «За кілька хвилин до моменту, зображеного на кадрі, хлинув дощ. Чоловіки кинулися набирати воду в пляшки і тарілки», — пояснює автор знімка Эсое Зея. Незабаром біженців відвезли на автобусах і вантажівках в табір, де їх чекали представники міжнародних гуманітарних агентств. Фотографія зроблена 4 червня.

Історії появи найдраматичніших знімків фотокореспондентів Reuters за 2015 рік (14 фото)

З паризького мюзик-холу «Батаклан», захопленого 13 листопада терористами, виносять пораненого. Автор знімка Крістіан Хартманн смакував спокійні вихідні, як раптом у п’ятницю, після десятої вечора, подзвонили з редакції. Стривожений редактор пояснив, що на сході Парижа обстріляли кафе і наказав вирушати туди якомога швидше. Хартманн домчался до бюро, взяв фотооб’єктив і поїхав в район «Батаклана». Поліцейські попередили журналістів про те, що терористи можуть розглядати їх як мету і наказали їм сховатися в укриття. Вулиці були порожні. Хартманна з двома колегами прихистив у квартирі молодий чоловік. Фотографи чергували біля вікна. Близько опівночі в мюзик-холі почулися вибухи. Репортери не бачили, що відбувалося у «Батаклана», оскільки вхід в концертний зал з вікна не видно. Зробити перші знімки їм вдалося після завершення операції спецназу. Закривавлених людей, загорнутих у коци, виносили з клубу. «Ми намагалися відобразити їх емоції в той момент. Деякі говорили з нами. Їхні розповіді були жахливими», — згадує фоторепортер.

Історії появи найдраматичніших знімків фотокореспондентів Reuters за 2015 рік (14 фото)

20 жовтня у місті Хеврон палестинець, який керував вантажівкою, наїхав на ізраїльтянина, і той невдовзі помер у лікарні. За повідомленням ізраїльської поліції, потерпілий їхав на машині, і палестинці закидали її камінням. Він зупинився на узбіччі, вийшов з автомобіля. У цей момент його збив вантажівку. До кінця неясно, чи був наїзд навмисним або стався нещасний випадок. Здався владі палестинець наполягає на останньому. «Я бачив, як люди стріляють і вбивають. Але це було особливо страшно по своїй жорстокості», — згадує автор знімка. Незважаючи на шок і захльостуючі емоції, йому вдалося зберегти самовладання і продовжити зйомку. «Зафіксувати момент, який ніколи не повториться — тверда основа фотожурналістики», — прокоментував репортер.

Історії появи найдраматичніших знімків фотокореспондентів Reuters за 2015 рік (14 фото)

Сирійський біженець рятує дитину біля грецького острова Лесбос, 12 вересня. Надувний човен з біженцями без видимих причин перекинулася. Охоплені панікою люди намагалися втриматися на плаву, чіплялися за човен. Той, хто вмів плавати, допомагав тим, хто не вмів. Фотограф Алкис Константинидис зробив серію знімків. На одному — чоловік, втомлений плисти і близький до непритомності, на іншому — двоє намагаються утримати на плаву свого товариша. Хтось голосно кликав на допомогу. Репортер зробив знімок, а на березі дізнався, що це біженець з Сирії. Коли Константинидис приступив до редагування фотографій, з’ясувалося, що фото з цим сирійцем саме виразне, оскільки дитина у нього на руках в цей момент міцно спав, немов після колискової.

Історії появи найдраматичніших знімків фотокореспондентів Reuters за 2015 рік (14 фото)

Тіло жінки, загиблої під час обстрілу на вулиці Краматорська, 10 лютого 2015 року. Фотограф разом зі знімальною групою Reuters повертався з дебальцевського фронту. Хтось із групи побачив твіт про обстріл Краматорська, тому вони попрямували туди. Команда дісталася в місто через годину і перше, що вони побачили — лежить на землі тіло вбитої жінки. За словами фотографа, місцеві жителі просто йшли повз. Так тривало, принаймні, півгодини. Потім принесли тканину, щоб накрити тіло. Чоловік шукав її всюди, ніяк не міг знайти. Побачивши її на землі, він відчайдушно кликав швидку допомогу, поліцію або будь-який інший автомобіль, щоб перевезти тіло. Автор знімка Гліб Гаранич народився в Росії, його дружина родом із Західної України, їхні діти говорять на обох мовах. «Я ніколи й уявити не міг, що тут буде війна», — говорить він.

Історії появи найдраматичніших знімків фотокореспондентів Reuters за 2015 рік (14 фото)

Палестинці намагаються перешкодити ізраїльського солдата затримати підлітка під час протестів у Набі-Салех проти будівництва єврейських поселень 28 серпня 2015 року. Мохамад Торокман: «Я повністю зосередився на фотозйомці, не дозволяючи нічому себе відвернути. Фотографу важливо бути терплячим. Може пройти годину або навіть кілька годин, перш ніж раптово з’явиться шанс зробити сильний знімок. Потрібно бути готовим до цього шансу і вміти його вгадувати. Зафіксувати сцену, яка найбільш красномовно свідчить про те, що відбувається».

Історії появи найдраматичніших знімків фотокореспондентів Reuters за 2015 рік (14 фото)

Йоганнесбург, Південна Африка, 12 серпня. В наручниках — підозрювані у проникненні в будинок сім’ї поліцейських. Автор знімка: «Я дізнався, що будинок моїх сусідів хтось вломився, і їм потрібна допомога. Коли ми з іншими мешканцями навколишніх будинків до них прибігли, то побачили на землі пораненого. Його спільники втекли, але потім затримали патрулювали район поліцейські. На обох злодіїв наділи наручники, вони плакали і просили присутніх жителів не бити їх. В нашому районі почастішали крадіжки, кількома тижнями раніше хтось серед білого дня пограбував мою машину, вкравши всі лежало в ній фотообладнання. Хоча я був розлючений та збуджений з-за того, що пограбування сталося поруч з моїм будинком, я зміг зберегти холоднокровність, нагадавши собі про свій обов’язок фоторепортера».

Історії появи найдраматичніших знімків фотокореспондентів Reuters за 2015 рік (14 фото)

Представник обслуговуючого персоналу прибирає прапор Ірану зі сцени після переговорів з іранської ядерної програми, які пройшли у Відні. Знімок зроблений 14 липня 2015 року. Карлос Барриа: «Я приїхав до Відня з держсекретарем США Джоном Керрі. Представників ЗМІ майже не пускали на засідання, виділяли нам приблизно 1-2 хвилини в день на зйомку фото. Найважче в таких умовах — кожен день робити оригінальні кадри. Адже ситуація всякий раз одна і та ж: люди сидять за столом і розмовляють. 14 липня міністри закордонних справ США, Ірану, Китаю, Росії, Великобританії, Німеччини, Франції та ЄС вийшли на сцену, щоб розповісти про досягнуті домовленості. Після церемонії, коли мої колеги побігли відсилати в редакції відзняті матеріали, я затримався подивитися, як виносять прапори. І ось службовець взяв прапор Ірану і пройшов повз прапора США. Я зрозумів, що інших фотографів навколо мене немає, і мені вдалося зробити важливий кадр. Урок: приходь першим, йди останнім».

Історії появи найдраматичніших знімків фотокореспондентів Reuters за 2015 рік (14 фото)

Сирійські мігранти намагаються потрапити на територію Угорщини. 27 серпня 2015 року. Бернадетт Сабо: «Залізничні колії на кордоні Сербії та Угорщини не охороняються. Біженці перебиралися за ним в Угорщину. Я приїжджала на кордон кожен день о 6 ранку. Це було єдине місце, де угорці ще не звели перешкоду з колючого дроту. Перейти по шляхах було легко, але багато мігранти вважали за краще стрибати через паркан з дроту в надії втекти від поліцейських, які чекали їх попереду. Сама дріт була не настільки колючого, щоб прорвати щільні рукавички. Я і ще дюжина фотографів ходили вздовж паркану, трохи віддалік від шляхів. У кущах ми бачили мігрантів, які намагалися вгадати момент. Усі стежили один за одним. Фотографи — за мігрантами, ті — за поліцейськими, поліцейські — за фотографами. Знімати в таких умовах було справжньою перевіркою на здатність зберігати нейтралітет. Не перерізати дріт, що не зазивати біженців, не давати сигнал поліції».

Історії появи найдраматичніших знімків фотокореспондентів Reuters за 2015 рік (14 фото)

Гіпопотам на затопленій вулиці в Тбілісі (Грузія). Фото зроблено 14 червня, після повені, викликаної зливами. Через повені загинули, щонайменше, 12 людей. Був частково зруйнований столичний зоопарк, загинули і сотні тварин. Тигри, леви, ведмеді — всього близько трьох десятків мешканців зоопарку — втекли з клітин і розгулювали по місту. Бесо Гулашвілі: «Я був на вулиці з 23:30. Ця фотографія зроблена на наступний день о 6 ранку. Карта пам’яті у мого фотоапарата була майже переповнена, залишалося місце тільки для пари кадрів. Досі ні з чим подібним я як фотограф не стикався. Героями моїх попередніх репортажів були люди, а тут тварини. Я купив годинник для моєї 14-річної дочки в цьому магазині за 2 дні до повені. А тепер перед ним стояв гіпопотам. Якщо б він вирішив напасти, у мене був тільки один — дуже незручний — шлях для відступу. Відстань між нами не перевищувало 25 метрів, але я зрозумів, що навіть настільки потужного тварині дуже важко рухатися в такому бруді. І поліцейські готові були мене врятувати в разі атаки».

Історії появи найдраматичніших знімків фотокореспондентів Reuters за 2015 рік (14 фото)

Чотирирічна Газаль (ліворуч) і семирічна Джуді з восьмимісячним Зухаїром тікають від місця, де конвой сирійського відділення Червоного Хреста піддався артобстрілу в Дамаску 6 травня 2015 року. Автор фотографії: «Конвой віз медикаменти і продукти для дітей, що постраждали від війни. Я сидів на бруківці, діти стовпилися навколо мене, щоб я їх сфотографував. І тут впав снаряд. Загинула жінка-доброволець, багато було поранено. Діти перелякалися, почали плакати. Найважче в цій ситуації: прийняти рішення. На війні такі рішення доводиться приймати щодня. Я знав, що через кілька секунд впаде наступний снаряд. Рятуватися разом з іншими? Допомагати забирати поранених? Або робити фото, поки постраждалих забирають? Заспокоювати дітей, що плачуть? На всі ці питання потрібно моментально дати відповідь, щоб зробити такий знімок».

Історії появи найдраматичніших знімків фотокореспондентів Reuters за 2015 рік (14 фото)

Угорський телеоператор Петра Лазло ставить підніжку переселенцу з дитиною на руках, який 8 вересня разом з іншими біженцями прорвав поліцейське оточення неподалік від кордону з Сербією. Відобразив цей момент фотограф розповідає, що мігранти чекали, коли їх відвезуть у тимчасовий табір, але автобуси все не приїжджали, оскільки найближчий табір вже кілька днів був переповнений. Прочекавши більше доби, біженці почали вимагати, щоб їх відпустили. «Їх було близько тисячі осіб, а угорських поліцейських — приблизно 50. До мене підійшли кілька мігрантів і сказали, що через 15 хвилин все спробують втекти і їм потрібно, щоб поруч були журналісти. Вони боялися, що поліцейські почнуть їх бити. Я з колегами з Reuters стояв і чекав. Через 15 хвилин хтось крикнув “побігли!”, і мігранти кинулися на всі боки. Я побачив, як поліцейський схопив за куртку чоловіка з дитиною. Чоловік закричав, дитина заплакав. Через кілька секунд поліцейський відпустив їх. Чоловік відбіг метрів на п’ять і раптово впав. Коли я редагував фото, то побачив на знімку оператора. А потім подивився відео з тим же епізодом, зняте під іншим кутом, і зрозумів, який момент мені вдалося зловити. Тільки у Reuters є фотографії цієї сцени».

Історії появи найдраматичніших знімків фотокореспондентів Reuters за 2015 рік (14 фото)

Previous articleСмішні комікси (20 картинок)
Next articleЯк відбувається переварювання в шлунку крокодила пітона (6 фото)