День народження майбутнього творця «Веселих хлопців» Павла Яковича Слободкіна, припав на знамениту та пам’ятну дату — 9 травня 1945 року. Він з’явився на світло в музичній сім’ї, його батько, Яків Павлович Слободкін, був всесвітньо відомим віолончелістом, а в їхньому будинку постійно бували представники культурного бомонду.
Саме у спілкуванні з такими особистостями, як Ольга Кніппер-Чехова, Олексій Грибів, Давид Ойстрах, Святослав Ріхтер і багато інших, і проходило дитинство Павла Яковича. У своїх спогадах він говорить про те, що часто до них заходив «Дядько Сергій Прокоф’єв».
Музикою він почав займатися в три роки. В 11 років він став переможцем на Всесоюзному конкурсі юних музикантів. Це дозволило йому виступати разом з симфонічним оркестром Московської філармонії. На початку 60-х років він працював диригентом і художнім керівником в оркестрі Марка Бернеса. А адже Слободкину тоді ще не було й двадцяти років.
У 1966 році він створив перше в СРСР ВІА «Веселі хлопці». Перша платівка, де були кілька перекладених пісень Beatles, а також кілька пісень ліверпульської четвірки англійською мовою розійшлися багатомільйонним тиражем. Сам Слободкін розповідав, що ті музиканти, хто просто копіював виконання західних виконавців, провалилися, а його колектив робив унікальний продукт російською мовою. Тому їх знали і любили по всьому Союзу.
У 1969 році ансамбль «Веселі хлопці» — лауреат Всесоюзного конкурсу «На краще виконання радянської пісні» I-премії. У грудні 1969 року ансамбль записує першу сольну платівку-міньйон, але цензура її довго не випускала. Тільки в липні 1970 року вона надійшла в продаж. На платівці було записано лише 4 пісні: дві з репертуару «Бітлз», а дві пісні написали молоді автори: C. Дяківські і О. Іванов. Аранжування пісень зробив Павло Слободкін, а тексти двох пісень були написані Онєгіним – Гаджикасимовым. Платівка була продана величезним тиражем 15 795 000 примірників (анотація фірми «Мелодія» до CD «Коли мовчимо удвох»-2007), а пісня «Альошкіна любов» стає першим мега-хітом у жанрі поп-музики в СРСР.
У 1979 році ансамбль «Веселі хлопці» — почесний гість міжнародного конкурсу «Братиславська ліра», гастролі в Німеччині, а також записує новий диск LP «Музичний глобус», який випускає фірма «Мелодія» у вересні 1979 року (тираж — 10 985 000 примірників). У 1980 році ансамбль приймає участь у культурній програмі XX Олімпійських ігор у Москві, а П. Слободкін один з режисерів культурних концертних програм Олімпійських ігор.
В 1988 році за великі заслуги в галузі музичного мистецтва Міністерства культури СРСР і Міністерство культури РРФСР затвердили ансамблю «Веселі хлопці» статус музичного театру, гастролі в Чехії, Словаччині та Угорщині. Разом з ансамблем «Веселі хлопці» Павло Якович нагороджений керівництвом фірми «Мелодія» найвищою нагородою: «Платиновим диском № I» за абсолютний рекорд СРСР і Росії з продажу платівок — 179.850.000 копій і не лише в країнах ближнього зарубіжжя, але і країнах Східної Європи.
У 1995 році створює музичний спектакль «Алі-Баба і сорок розбійників». Прем’єра відбулася в театрі ім. Е. Вахтангова в листопаді. За цю роботу композитор Павло Слободкін нагороджений премією Москви в галузі літератури і музики в 1996 році.
B 1981-1996 роках Павло Слободкін викладав в Гітісі як музичний керівник акторського і режисерського курсів. З-під його крила випустилися Олександр Буйнов, Євген Петросян, Надія Бабкіна, Лайма Вайкуле.
У 2001 році завершив будівництво Московського театрально-концертного центру Павла Слободкіна c камерним залом на 600 місць. Церемонія відкриття Центру відбулася 1 лютого 2002 року.
У жовтні 2012 року Павло Слободкін був обраний академіком міжнародної академії театру. Диплом академіка Павла Слободкину в театрі «Ромен» вручив найстаріший актор театру — народний артист СРСР Володимир Зельдін.
У грудні 2015 року він випускає новий 14-й альбом ансамблю CD «Перехрестя долі».
Зірки російської естради Олександр Буйнов, Олександр Градський,В’ячеслав Малежик, Павло Глизін і навіть примадонна Алла Пугачова тісно пов’язані з цією групою. Він був першим продюсером СРСР, коли в країні навіть не знали такого слова.
Свого зльоту Алла Пугачова зобов’язана Слободкину. Пісня «Арлекіно», яка вистрілила і в один момент, зробила зіркою руду виконавицю з СРСР на фестивалі «Золотий Орфей» у Болгарії, була оброблена Павлом Слободкиным.
У своїх інтерв’ю він розповідав таке:
Пісня народилася досить дивно. Вона була зовсім погана. Я і так з одного боку, і з іншого. Довелося дописувати приспів, тому що ось там, де Алла сміється — це і був приспів. Довелося переставити частини, зробити, написати, придумати фатальний марш спочатку. І це було зроблено за ніч. І на мій погляд, головна удача в тому, що вона перемогла не просто, а зі всесоюзним шлягером.
Поет, екс-продюсер Жені Білоусова Любов Воропаєва:
– Слободкін був закритою людиною? Я дивлюся в Інтернеті практично немає його фотографії, інтерв’ю…
– Зі мною він ділився. Ми з Слободкиным працювали в той період, коли у нього був бурхливий роман з актрисою Анастасією Вертинській. І він мені розповідав, що у нього на душі.
– Це вже було після роману Павла Слободкіна з Аллою Пугачовою?
– Так, вже після. Він був закоханий, а Вертинська йому сказала, що він повненький. Павло Якович сів на дієту. Як він мені розповідав, 40 днів їв тільки гречану кашу з молоком. І дуже сильно схуд.
– Слободкіна називають «хрещеним батьком» Пугачової. Він дійсно допоміг Аллі Борисівні стати знаменитою?
– Павло Якович зробив для Алли все! Постановка пісні «Арлекіно» була придумана їм. Він Аллу сильно опікав, прекрасно розуміючи ціну її рідкісного таланту. Покійний композитор Віктор Дорохін (колишній чоловік Любові Воропаєвої) розповідав, мовляв, коли «Веселі хлопці» і «Співаючі серця» зустрічалися на гастролях, молоденька Алла скаржилася, мовляв, Слободкін не дозволяє їй співати більше двох пісень в програмі. Вона дуже переживала. А я розумію, що він так Аллу виховував, бо навіть у ті часи він був не тільки музикантом і керівником ансамблю, але і видатним продюсером.
Письменник Федір Раззаков:
“Колектив встиг записати пісні «Люди зустрічаються», «Як прекрасний цей світ», «Я до тебе не підійду» і ще безліч шлягерів перш, ніж Павло Слободкін запросив до складу групи молоду співачку Аллу Пугачову. Такі композиції, як «Арлекіно», «Посидимо-поокаем» і «Дуже добре», вперше були опубліковані саме під маркою ВІА «Веселі хлопці». «Після розлучення c Орбакасом, Пугачова протягом чотирьох років була вільна від уз Гіменея. Проте цивільні шлюби у неї в той період траплялися. Найіменитішими ee коханими в ту пору, були колеги по естрадної тусовці: керівник ВІА «Веселі хлопці» Павло Слободкін і керівник Госоркестра Вірменської CCP композитор Костянтин Орбелян. Саме солісткою ВІА «Веселі хлопці» Павла Слободкіна і стала Алла Пугачова в жовтні 1974 року, виступивши на конкурсі естради. Вона сподобалася Павлу Слободкину, і він їй зробив пропозицію, від якої не можна було відмовитися. Відхилити його було б верхом безумства: «Веселі хлопці» в ті роки були одним з найбільш популярних ВІА, і, ставши його солісткою, Пугачова мала всі шанси вийти в лідери радянської естради. До цього на терені вокалістки в ансамблі протягом двох років працювала Світлана Резанова, якій цей ВІА допоміг зробити ім’я. Ho потім ee шляхи-доріжки c колективом розійшлися. «Пугачова прийшла у «Веселі хлопці» простий співачкою c перспективою сольних виступів. Вона працювала у нас в першому відділенні для — як би це сказати, щоб не було прикро, — для «розігріву», чи що? Ho вже тоді Алла виділялася своїм ремеслом. У неї дуже точний слух, і вона прекрасно могла спародіювати П’єху, Зикіну, заспівати російську пісню, як заправская фольклорна співачка. Ми навіть збиралися вставити в програму такий ексцентричний номер…».
Пісні «Веселих хлопців» знали всі. Але бачили тільки ті, хто відвідував їхні концерти. Доступ на телебачення відкрився для ВІА тільки в новорічну ніч настає 1985 року. В ефірі першої програми Всесоюзного ТБ пустили фінал запису музичного фільму «Бродячі артисти», який був знятий в Болгарії. Режисером виступив сам Слободкін.
Це як раз було телевізійне народження ансамблю. Саме в цей період часу широка публіка дізналася не тільки всі пісні, які вона раніше любила, але і дізналася, хто їх співає.
Колективи «Веселих хлопців» постійно змінювалися, видаючи все нових і нових артистів. Сам Слободкін не раз говорив, що у нього точно не «фабрика зірок», тому що кожен артист — це штучний товар.
У 1988 році Слободкіна удостоїли звання «Заслужений артист РРФСР». У 1993 році він вже став «Народним артистом Росії».
В красивому будинку на Арбаті розташований театрально-концертний Центр Павла Слободкіна, всередині знаходиться зал з унікальною акустикою. Керівник Центру сам керував будівництвом і домагався унікального звучання. І по сьогоднішній день меломани Москви збираються на концерти джазової та класичної музики.
Відомо, що Слободкину була чужа віртуальна реальність, він виступав противником соцмереж. Саме тому, його сторінку вела дружина Лола Кравцова.
Коментар одного сім’ї Слободкиных Ілони Спілберг у соцмережі: «Лола Кравцова дивно красивий, сильний, щира людина. Приголомшливо ефектна і розумна жінка. Я знаю, як багато випало горя і несправедливості в її житті, тому вона була безмірно щаслива завдяки шлюбу з Павлом, який зумів оцінити і полюбити її. Про таку любов, яка панувала між ними, пишуть романи. Слободкін міг творити, працювати і спокійно жити тільки тому, що поруч була Лола. Вона не просто обожнювала його, вона його оберігала від усіх бід, захищала від неприємностей, хвилювань. А як вона за ним доглядала, як стежила за його здоров’ям — словами не описати. Адже вона пилинки з нього здувала, боялася найменшого вітерця, не дай бог, улюблений простудиться.
Павло Слободкін помер вранці 8 серпня 2017 року, у віці 72 років. O причини смерті колеги музиканта сходяться на тому, що вона стала результатом онкологічного захворювання. Ті, хто його зустрічав, ділилися, що він дуже схуд. Ймовірно, в якийсь момент хвороба підступно «вистрілила».
Павло Якович залишив після себе не тільки плеяду зірок на небосхилі російської естради, але і невеликий зал на Арбаті, де без всякого посилення чути кожна звучить нота.
ВІА Веселі Хлопці – Тобі все одно 1971.
ВІА Веселі хлопці Гойдалки. Музика Сергій Дьячков, вірші Леонід Дербеньов, вокал Анатолій Альошин і Олександр Лерман, запис 1973 року.
ВІА “ВЕСЕЛІ ХЛОПЦІ” – Якщо любиш ти
ІА Веселі хлопці. Напиши мені лист. Музика В’ячеслав Добринін, вірші Михайло Рябінін, запис 1976 року.
ВІА Веселі хлопці Ясні світлі очі
Веселі Хлопці – Бологоє (Пісня 86). Музика В’ячеслава Добриніна, слова Михайла Рябініна.
Веселі хлопці – Попурі – Пісня 2007 року
