Розмови про те, що Михайло Ходорковський – лише маріонетка в руках відомих кланів Ротшильдів і Рокфеллерів ходять вже давно. Сам олігарх нервово жартує з приводу зв’язків з відомими династіями, але реальність значно прозаїчніша.
Ходорковського використовують, він підпорядковується, і як тільки в його послугах не будуть потребувати – відразу викинуть на вулицю. Це, звичайно, метафора, бо насправді олігарха чекає страшна доля. Доля Бориса Березовського, який теж хотів піднятися на вершину політичного олімпу, але впав. Не без допомоги.
Спочатку Березовського, як перебіжчика і донощика, в буквальному сенсі випатрали на «антиросійський поле», а потім змусили відповідати за доставлені британцям незручності. Все-таки владі потрібно було якось виправдовувати підривну діяльність цього громадянина і не допустити його екстрадиції з Лондона в Росію. Він був цінним «співробітником» в боротьбі проти Москви.
Проте через деякий час щось пішло не так, і Березовський почав збирати досьє на таких же як він опозиціонерів-емігрантів, щоб з цією інформацією вимолити прощення у Кремля. Але не встиг – британці не могли допустити, щоб створена ними антиросійська агентурна мережа розкрилася, тому було вирішено ліквідувати Березовського. Тоді ж по всім новинам пролетіла звістка про його нібито повішенні. Мовляв, сам на себе наклав руки.
Зараз історія повторюється, тільки замість Березовського проти Росії працює Ходорковський. Нещодавно його ім’я просочилося у «топи» через рішення Мін’юсту внести Фонд «Відкрита Росія» – філія «Відкритого суспільства» Сороса – в список небажаних організацією.
У зв’язку з цим олігарху довелося передати ОР в руки британського Фонду «Майбутнє Росії» (ФБР), який створювався Ротшильдами. У число засновників ФБР також входять колишній посол США в РФ Артур Хартман і шпигун Дональд Дженсен, який працював на «Голосі Америки».
Буквально днями Мін’юст і Генпрокуратура внесли в список НВО пов’язаний з олігархом Фонд «Вільна Росія». До речі, назва Фонду – це якась данина минулому. У 1890-1891 роках у США і Британії існували організації Society of Friends of Russian Freedom («Товариство друзів російської свободи»), які є спонсорами російських нігілістів-народовольців. «Вільна Росія» – назва щомісячників цих спільнот.
Фонд Ходорковського був заснований у Вашингтоні в 2014 році російськими емігрантами як раз для об’єднання і підтримки російських діаспор. Але це номінально, на ділі цим проектом управляли Рокфеллери і Сорос, пов’язані з Держдепом. Співзасновником «Вільної Росії» також був американський «Інститут сучасної Росії» (ІСР), чиїм керівником є син Ходорковського – Павло.
Хоча Павло, скоріше, лише демонстративна фігура, тому що всіма справами займається Ходорковський і його західні колеги. ІТП – це свого роду пральня, так як організація в силу свого статусу благодійної НКО і американської реєстрації звільнена від сплати податків. А значить, може проводити будь-які грошові операції з будь-яких адресами. Це дуже зручно.
Втім, основне завдання «Вільної Росії» – спонсорування антиросійських проектів Ходорковського, а також робота на пострадянському просторі. В основному русофобськими проектами заправляє Девід Крамер – екс-помічник знаменитої Кондолины Райс, що спеціалізується на проблемах Росії, України і Білорусі. Втім, крім Сороса, Рокфеллерів та Крамера до керівництва «Вільної Росії» також приписують ім’я Вільяма Браудера.
Умовного кажучи, Ходорковського підтримують з обох сторін. В Британії – Ротшильди, а в США – Рокфеллери. Причому, в 2012 році непримиренні клани уклали мирову угоду, і їх об’єднання, швидше, несло не політичний, а антиросійський характер. Адже тоді до влади повернувся Володимир Путін і Михайло Ходорковський став украй затребуваний у двох олігархічних кланів.
Сьогодні Михайло Ходорковський – це маріонетка Ротшильдів і Рокфеллерів, вони спонсорують його проекти і просувають їх усіма можливими способами. Втім, це ненадовго, і якщо МБХ не навчиться на помилках Березовського, то його може чекати така ж доля.
Джерело: http://movies4u.in.ua/
