Багато слова, які можна було почути в звичайній мові російської людини XIX століття, зараз вже перестали вживатися і виявилися зовсім забутими. З 30-ма найбільш цікавими з таких слів ми познайомимося далі.
1. Вуй
Вуй або уй – дядько по материнській лінії, материн брат.
2. Дерибать
Дерибать – дерти кігтями або нігтями, сильно свербіти, дряпати. Від цього слова походить слово теребити.
3. Ендовочник
Розжолобка називали широкий посудину з відливом або носком, для розливання напоїв або мідну посудину у вигляді чавуну, з приймочкою. Слово «ендовочник» походить від нього і означає людину, охочого до пива, браги і пиятик.
4. Выдень
Выденем в старовину називали робочий день, будень, робочий час або термін у добі, робочі години.
5. Хухря
Хухря означає нечесу, растрепу, замарашку. Відбувається воно від слова хухрить – растрепывать, клочить.
6. Мимозыря
Мимозырями в старовину називали безладних і нерозторопних людей, разинь або роззяв.
7. Странь
Странью на Русі називали чужинців, мандрівних і просто дивних людей, дивних і незрозумілих.
8. Клоб
У XIX столітті замість звичного для нас «клуб» вживали слово «клоб». Слово спотворилося у процесі запозичення.
9. Рюма
Рюма – слово звуконаслідувального походження. Воно позначає плаксу, рыдающего людини.
10. Бабайка
У слова «бабайка» відразу два значення. По-перше, це бароковий кермо, весло з цілої колоди, для керування плотом. Друге значення – чурка або бовдур (схожі з чурками для гри в бабки).
11. Байдак
Байдаком називали невелике річкове судно, близько 15-25 ліктів в довжину. Байдаком також називали велику чашку, ставец для цегляного чаю.
12. Балагта
Балагтой називали болото або когось, що живе на болоті.
13. Босовики
Босовиками називалася взуття без халяв, надевающаяся на босу ногу або домашні туфлі.
14. Вакация
Вакацией називали розгульне пору, а в множині вакації значили канікули або зимові святкові дні Різдва. Близько слова і походженням до речі вакансія.
15. Гребля
Гребля – це не тільки вид спорту. Це ще й насип на топкій дорозі, або невелика загата на річці. Сталося це слово, в даному випадку, від способу зведення споруди, що нагребли.
16. Десть
Десятьма зветься міра або рахунок писального паперу, що складає 24 сторінки. Слово «десть» походить від перського deste – пачка.
17. Намале
Намале походить від слова мало. Застосовувалося воно у значенні «мало, мало, недостатньо». Також застосовувалося до людей, які смалодушничали в якій-небудь справі.
18. Кричати
Кричати значить орати або підривати землю для посіву. Корінь зберігся у слові «меліоратор».
19. Розстані
Розстані – перехрестя двох доріг, місце, де розходяться дороги, місце розставання. Також словом розстані зветься ситуація, коли треба зробити вибір.
20. Кавыглаз
Кавыглазом на Русі звався буян, задирака, кривдник, нахаба, наступник.
21. Шандал
Шандалом звався важкий свічник, походження слова – французьке, від chandelier – люстра, підсвічник.
22. Юшка
Юшка або юха – це стара назва навару з риби, м’яса, а також будь юшки.
23. Ширінка
Ширінкою називався короткий відріз тканини, рушник чи хустку.
24. Божедом
Божедомом називали сторожа біля кладовища або скудельницы. З часом стало синонімом самотньої людини.
25. Голомя
На Русі голомей називали відкрите море подалі від берегів. Також слово вживалося у значенні «давно».
26. Зрелки
Зрелками звалися лісові зрілі ягоди.
27. Мізгірь
Мизгирем звався павук, муховор або тарантул. Також мизгирем називали слабосильного людини, мозгляка або плаксу.
28. Тарасун
Тарасун – очищена кумышка, тобто перегнанная вдруге молочна горілка.
29. Хижа
Хижей звалася квола мокра погода, осіння сльота, дрябня, дощ і сніг.
30. Скрін
Скриней в XIX столітті називався скриня, укладання, короб, коробейка або скринька.
Звідси
