Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)

0
16

Один з військовослужбовців французького іноземного легіону вирішив розповісти про побут легіонерів, які беруть участь у зарубіжних кампаніях. Про те, як живеться французьким військовослужбовцям-миротворцям в Африці, дивіться і читайте далі.

Далі слова автора:

По закінченні декількох місяців після повернення з Африки можу сказати, що побутова частина поїздки запам’яталася куди краще бойовий. Тобто я пам’ятаю і виїзди, і безсонні ночі будучи черговим по мед. частини, але скоріше як сухі факти, як записи в картотеці — воно було і все. Побутові ж спогади залишилися з емоціями, з другорядними, зовсім незначними деталями — більш життєві, іншими словами. Про побутової складової поїздки мова піде нижче.

Збори

Збори почалися приблизно за місяць до самого відправлення. Почалися приготування технічних кейсів для всього військового зброї, оптики, засобів хім. захисту і так далі. Все це відходило на континент заздалегідь і вже чекало нас по прибутті. Щось з цього списку (окулярами нічного бачення, наприклад) я користувався постійно, до чого за всі чотири місяці не доторкнувся ні разу. До всього іншого ми — хлопці з сан. частини — відправляли все своє медичне барахло. Нашою головною зброєю був мед. рюкзак, а не автомат.
Після цього настала черга особистих вечей. Загальний їх вага обмежувався 48-ма кілограмами і трьома сумками за принципом 20 + 20 + 8 кг. 48 кіло — це дуже небагато. Стандартний набір з одягу, дощовиків, спальних мішків тягне кілограм на тридцять. Ще близько восьми займають туалетні приналежності, побутові дрібниці, такі, як газова пальник, ложки/вилки, а також мінімальний військово-туристичний набір начебто компаса, ізоляційної стрічки або запасних батарейок. До всього іншого про нас очікують побутових умовах на сто відсотків ніхто нічого не знав, отже ми готувалися до найгіршого. Тут вже доводилося кооперуватися з товаришами за принципом ти береш те, що я беру це (здається ми з хлопцями взяли взагалі все, що могло пригодитися, починаючи від похідного душа і закінчуючи прищіпками для одягу). І це я навіть не заїкався, що чотири місяці хочеться провести разом з ноутбуком і парою книг.

Аванпост

Через добу з невеликим після прильоту на основну базу мені випала честь відправитися на один з аванпостов. За час місії я побував ще на одному, можу сказати, що умови побуту на обох були практично ідентичні. Отже, почну по порядку.

Жили ми в наметах. Великих, колективних.

Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)

Штуки, натягнуті над наметами — це анти-теплові сітки. Правильно натягнута сітка знижує температуру всередині приблизно на десять градусів. Простір між наметами також намагалися чим-небудь по можливості закрити, хоча швидше від дощу, ніж сонця.

Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)

На першому аванпосту нас жило чотири людини в наметі, у другому — сім. Щоб мати якусь подобу особистого куточка, внутрішній простір ми намагалися хоча б умовно розділити. Робилося це за допомогою розкладних шаф, або підвішеними простирадлами або плащ-наметами.

Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)

До речі, розкладні шафи — жахливо крута штука. При транспортуванні займає зовсім небагато місця, зате в зібраному стані ні чим не поступається своїм повноцінним колегам. Розкладні ліжка похвалитися тим ж не можуть, на жаль.

Фото з основної бази

Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)

Сама, мабуть, необхідна в побуті річ — вода. Крім того, що в місцевому кліматі ти її п’єш галонами, без води не скупатися, не випрати, нічого не зварити. З питною водою все було гранично ясно — виключно пляшкова. Я пив з середньому по шість літрів в день.

Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)

За водою для господарських потреб періодично їздив конвой до найближчого джерела. Перевозили її на моє здивування у еластичних ємностях, які вивантажували на базі і підключали до насосів.

Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)

Це далеко не найбільший резервуар

Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)

Велика частина господарських елементів зводилася на типових модульних конструкціях. Як мені здається, дай хлопцям з інженерних військ розгулятися, вони побудують ціле місто. Втім, на основній базі приблизно так і було.

Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)

Подібними похідними спорудами я користувався вперше. Душ виявився компактним, зате мав приємні бонуси на зразок підставочки для мила, окремих секцій для брудної та чистої білизни. Чорт, дрібниця, а правда приємно.

Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)

Неподалік від душа перебували раковини. На першому аванпосту їх було з півдюжини — користуються ними не так часто, зате все і відразу. Зрозумів я це вже будучи на другому аванпосту, коли вранці стояв у черзі, щоб помитися і поголитися.

Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)

Мобільна кухня розташовувалася на такий же модульної конструкції, що і душ. Якщо точніше, вона займала половину простору, на другий була пральня.

Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)

Готував частіше всього одна людина на взвод (20-25 осіб у кавалерії, близько 30 осіб в піхоті). Був це весь час одна людина-беліссімо, або ж кожен брав чергування по черзі, вирішували у кожному взводі окремо.
Тепер трохи докладніше про їжу. На кожного солдата на аванпосту є запас сухпайка. На випадок ізоляції або виїздів в джунглі. При цьому на самому аванпосту був склад « нормальної » їжі, в основному крупи, макаронів, консервів (як м’ясних, так і фруктових). З кожним конвоєм, який йшов з основної бази, ці запаси незмінно поповнювалися. Ми ж під легендою термінових медичних матеріалів передавали дітям печиво через авіацію.

Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)

Крім іншого на кожен день перебування на аванпосту виділялося щось на зразок кишенькових грошей в місцевій валюті, близько 0,8 євро в день. До того ж на основній базі можна було обміняти євро. Основним привабливим товаром були фрукти, газовані напої та пиво. Фрукти перед вживанням обов’язково дезинфицировались. Алкоголь був дозволений офіційно, тільки слабкий, здається, одна велика пляшка (0,66 л) в день. На практиці ніхто за кількістю випитого не стежив.

Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)
Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)

Все швидкопсувні продукти зберігалися в чималих розмірах холодильнику. Чорт, я мріяв замкнутися в такому зі спальним мішком на ніч.

Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)

Прибиранням сміття займалися робітники, найняті з місцевого населення. Все що можна було спалити спалювалося (пластмасові пляшки бубу з задоволенням несли додому), все інше закапывалось, щоб не привертати диких тварин. З цієї ж причини сміттєві контейнери закривалися або прибиралися на ніч. Двох бродячих собак нам все одно довелося потруїти.

Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)

Туалет являв собою звичайний сортир сільського типу, тут за останні кілька тисяч років еволюція не робила фундаментальних проривів. Єдине військове ноу-хау — «пісуари» у вигляді вкопаних у землю пластикових труб.

Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)

Нашим робочим місцем була мед. намет ідентична тій, в якій ми жили. Здається, це була єдина намет з кондиціонером на всьому аванпосту. Загалом природні умови вносили свої корективи в організацію роботи. Обідня перерва тривала три години — з дванадцяти до трьох. Не тому, що ми такі ліниві, а тому що працювати в ці години може бути дійсно небезпечно для здоров’я. Медичну електроніку нашого бронетранспортера поза виїздів ми були змушені тримати в наметі, загортаючи її заодно в харчову плівку для захисту від пилу.

Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)

До наших звичних функцій додалися деякі додаткові господарські: хлорувати воду, розпорошувати хімікати над калюжами, щоб убити комариних пуголовків, і т. д. Останнє заняття, думаю, з боку виглядало вкрай нерозумно.

Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)

Незмінним штукою в житті кожного військового є спорт. Хоча на екваторі він все ж дається важко; у нас була спеціальна таблиця, яка в залежності від температури і вологості дозволяла, обмежувала або повністю забороняла заняття спортом.
На аванпостах ми бігали по периметру, але навіть таким чином виходив десяток-інший кіл. Також під відкритим небом за принципом « я його зліпила з того, що було » спорудили кілька місць для занять силовими видами спорту. Просто і ефективно.

Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)
Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)

У кожної роти (військова одиниця, що складається з декількох взводів) був свій куточок, де можна зібратися в неробочій обстановці. Попити кави з ранку, пива ввечері, подивитися кіно. Телевізор з супутниковою тарілкою після шести вечора ставав головною точкою тяжіння.

Іронічно, але на фото зображений кадр з передачі про роботу мед. команди американської армії в Афганістані.

Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)

Основна база

Основна база за великим рахунком не дуже сильно відрізнялася від звичайної військової частини, а після декількох тижнів на аванпосту так і взагалі здавалася втіленням цивілізації і прогресу, мегаполісом, Таймз сквэр. Навіть на звичайний унітаз я дивився перший час з розчуленням, не розуміючи, як цю красу можна обоссать.
Хоча кілька відмінностей все таки було. Основним житлом залишалися намети, однак з одним суттєвим доповненням — кондиціонером.

Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)

Харчувалися ми в двох здоровенних їдалень. Харчуванням заправляли, по-перше, цивільні, по-друге (РАПТОВО), албанці. Думаю, вони просто запросили менше французів, тільки бізнес, нічого особистого. Слід віддати належне, з роботою своєї хлопці справлялися. Годували нас більш ніж рясно, думаю, сто відсотків жіночого складу періодично ходило до нас зважуватися — електронні ваги були тільки у нас. Мій сніданок після занять спортом виглядав приблизно так:

Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)

Ще можна було взяти йогурт, фрукти, масло, варення, мед до булочці. Хоча американці все одно сумували за бургерам. Стандартний обід складався з одного-двох м’ясних або рибних страви, двох видів гарніру, трьох-чотирьох видів холодних закусок (паштет, ковбаси, риба, морепродукти), трьох-чотирьох салатів, сиру, куди ж без нього, двох-трьох видів десерту. По неділях на обід пропонували вино.

Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)

Годували смачно, але здебільшого напівфабрикатами. Хоча у Франції справа йде так само. До того ж страви все таки повторювалися, не через день, але за кілька місяців встигли набриднути. Повернувшись у Францію я в перший же вечір посмажив собі картоплі з грибами і цибулею, і це було чудово.
Практично всі нас оточує було привезено з Франції, тому чимала частина господарських будівель була по суті стандартними транспортними контейнерами.

Французька звичка ліпити пісуари всім на огляд нас усіх переживе.

Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)

На основній базі був супутниковий інтернет, 21-й століття, як-ніяк. У перший же день разом з сім-картами ми отримали логін для підключення. В місяць у нас було 1,3 гігабайти; хочеш більше — плати (послугу надавала громадянська контора). Трафік коштував дорого, зайві 2,5 гігабайти, здається, 30 євро.
Час телефонних розмов також було обмежено. Однак у мене, не знаю з якої причини, дзвінки за кордон не проходили.
Мед. частина від нашої « домашньої » відрізнялася тільки компактністю. Ну і забиратися доводилося ретельніше.

Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)

Недолік роботи в сан. частини — відсутність вихідних. Під час будь-якої місії рекомендується залишати хоча б один вихідний день для солдатів, ми такої можливості були позбавлені. Взагалі до поїздки я чомусь думав, що у нас буде чимало вільного часу (подібні відео як б підштовхували до цієї думки), тому взяв з собою кілька книжок і навіть скачав всі сезони Breaking Bad. Як же я помилявся.
Основна база розташовувалася в чотирьохстах кілометрах від першого аванпосту, помітно це було навіть по погоді. Було прохолодніше, в тіні температура зазвичай трохи перевалювала за тридцять. Особисто я любив дощ, прохолодніше від нього не ставало, але хоча б сонце ховалося за хмарами. Благо дощ не змушував себе довго чекати.

Питання: навіщо я щоранку перевіряв погоду?

Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)
Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)

Деяких речей я зовсім не очікував. Не очікував такої інтернаціональності військових і цивільних в країні. Якщо з янками все зрозуміло — простіше сказати, де їх немає — то побачити шведів або молдаван я ніяк не сподівався. Літати мені доводилося з іспанцями і українцями, мед. частини бачити сербів і аргентинців. Просто ще один Іноземний легіон.
Деякі речі викликали посмішку на моєму обличчі. Абсолютно всі хлопці, які приходять до нас за презервативами, просили їх « для свого друга ». Ага. Ну як малі діти, чесне слово.
Деякі речі мене радували. Найбільше сама армія; відчувалося, що ми їй не байдужі, відчувалося бажання піти нам на зустріч. Можна було, наприклад, замовити в їдальні м’яса і влаштувати барбекю. Головне не забути пожежних попередити (так, на основній базі були в тому числі і пожежники).

Побут військовослужбовців французького іноземного легіону в Африці (31 фото)

На мою скромну думку, подібні позитивні моменти — один з двох головних критеріїв, за яким у тебе залишається враження про всю поїздку в цілому. Це як у туристичному поході, де ти будеш пам’ятати не пройдені кілометри, а вечірні посиденьки перед багаттям.

Звідси

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here