Сьогодні ожиріння розглядають як хронічне захворювання обміну речовин, яке може розвинутися в будь-якому віці. Поширеність цієї недуги зростає в цивілізованих країнах, причому незалежно від спадкових факторів. У сша ожирінням страждають 36,2 відсотка населення, в росії — близько 20 відсотків. Найменш схильні до захворювання жителі індії (3,9 відсотка) і японії (4,3 відсотка).
Ожиріння необхідно відрізняти від надмірної ваги. У першому випадку індекс маси тіла (імт) у дорослих людей більше або дорівнює 30, а в другому — менше або дорівнює 25. Зайву вагу в нашій країні мають близько 60 відсотків жителів, а в штатах — 70 відсотків. Поширення ожиріння збільшилося більш ніж удвічі з 1975 року по сьогоднішній день. І в 2016 році в усьому світі налічувалося понад 600 мільйонів дорослих людей з ожирінням.
Проблема пов’язана з розвитком серцево-судинних захворювань, діабету, порушень в роботі опорно-рухового апарату, деяких онкологічних захворювань. Також вона викликає зниження когнітивних функцій і психологічну незадоволеність своїм зовнішнім виглядом.
Відомо, що ожиріння пов’язане зі змінами чутливості мозку до інсуліну і функції нейромедіаторів. Ці зміни можуть пояснити підвищений апетит і переїдання. Але чи здатний мозок “виявити” подібні зміни ще до того, як у людини розвинеться ожиріння, і підвищать вони ризик його розвитку в майбутньому, до сих пір не відомо. Вчені з університету турку (фінляндія) вирішили пролити світло на це питання. Результати їх роботи опубліковані в international journal of obesity.
У дослідженні взяли участь молоді чоловіки, які не страждають ожирінням, але з різними профілями ризику його розвитку. Його оцінювали виходячи з звичок учасників, імт та сімейного анамнезу, включаючи ожиріння у батьків і діабет другого типу. Всього в дослідженні брала участь 41 людина.
Результати показали, що сімейні фактори ризику розвитку ожиріння пов’язані зі зміною передачі сигналів інсуліну в мозку, а також зі зниженням функцій опіоїдної (сукупність опіатних рецепторів в різних органах і тканинах, їх лігандів і системи шляхів їх взаємодії) і ендоканабіноїдної систем (групи рецепторів в мозку, що бере участь у безлічі фізіологічних процесів, включаючи апетит, відчуття болю, пам’ять, настрій) регуляції.
«таким чином, порушення в нейронних мережах, що контролюють насичення і апетит, може спостерігатися ще до того, як у людини розвинеться ожиріння, і ці зміни мозку пов’язані з сімейними факторами ризику ожиріння. Результати можуть мати значення для розробки заходів профілактики і терапії цієї недуги. Вони показують, що мозок і центральна нервова система — важливі мішені в лікування ожиріння», — розповів провідний автор дослідження з університету турку тату кантонен.
