Радянський гумористичний журнал «крокодил» роками збирав колекцію оголошень, афіш, листів, наказів, протоколів, та й взагалі будь-яких документів, автори яких хотіли сказати одне, а виходила зовсім інше. Що викликало посмішку, ну або як мінімум подив у читачів.
0 дивитися всі фото в галереї
Крокодил 1981 №27
У радянському союзі люди обожнювали ходити в громадські лазні. Все-таки в міських умовах отримати власну, на дачній ділянці в 6 соток, було проблематично.
0 крокодил 1966 №24
Окремі номери з сауною і басейном, де можна було б зібратися компанією або провести романтичне побачення, якщо не помиляюся, з’явилися тільки в 80-е і їх явно не вистачало. Ось і доводилося занурюватися в голий натовп, обережно пересуватися з тазиками і вислуховувати претензії вічно незадоволених банщиків.
0 крокодил 1965 №32
Але не будемо про сумне. Радянський міський житель ходив в лазню не для того, щоб помитися. А для того, щоб провести час в хорошій компанії. Поклепати. А для чоловіків обов’язкова програма включала ще й пиво.
Якість послуг нерідко залишало бажати кращого, як і майже скрізь в радянській сфері обслуговування.
Не кажучи вже про те, що відключення гарячої води в радянських лазнях, прямо в розпал робочого дня, зовсім не рідкість. Автор наступного оголошення допустив смислову помилку і перетворив текст на справжній сюрреалізм:
Крокодил 1980 №19
А автор наступного “перла” цілком може позмагатися з російськими класиками в придумуванні нових слів для російської мови:
0 крокодил 1986 №5
Автор ще одного шедевра написав все правильно і не відчув ніякої двозначності.
0 крокодил 1990 №14
І дійсно, яка тут може бути двозначність? на першому поверсі жіноче відділення, на другому – чоловіче. Чого тут незрозумілого! ось тільки звичайний відвідувач лазні переписує текст оголошення і відправляє його в «крокодил».
Джерело:
Посилання по темі:
