У роки Великої Вітчизняної війни герої перебували не тільки серед військовослужбовців, але і серед цивільного населення. Одними з таких героїв були звичайні хлопчаки з окупованого Ростова-на-Дону.
У листопаді 1942 року нечисленні перехожі, що поспішали по головній вулиці міста, з подивом зупинялися біля будівлі російської адміністрації, яке сусідило з кінотеатром «Юнг-Штурм» (після війни – ДК «Будівельників»).
На величезному фанерному листку було написано по-російськи: «Геть фашистських загарбників! Хай живе непереможна Червона Армія!», а нижче вже на німецькому: «Обербургомістр» Ростова-на-Дону Тиккерпу».
Німці, які не знають російської, спокійно проходили, знаючи, що бургомістр поганого не напише, навіть російською.
За спогадами очевидців – плакат протримався дві години до тих пір, поки на нього не звернула увагу місцева поліція.
Плакат повісили за завданням командира партизанського загону імені Сталіна двоє ростовських хлопчаків – Сава Лотошников і Толік Подушко. Толік Подушко був сиротою. Його батька розстріляли німці… Дещицю було 13 років.
За іншою версією – напис свідчив:
«Смерть німецьким окупантам!
Хай живе могутній російський народ!
Хай живе Червона армія!»
Перша битва за Ростов-на-Дону почалася 17 листопада 1941 року.
При цьому Ростов двічі був окупований фашистами. Перший раз вони увійшли в місто 20 листопада 1941 року, і вже через тиждень – 28 листопада були вибиті… А от вдруге Ростову дісталося більше – окупація почалася влітку 1942 і тривала 7 місяців.
За цей час було знищено понад 40 тисяч жителів міста, 53 тисячі ростовчан було вивезено на примусові роботи в Німеччину, а місто було практично зруйноване.
Анатолій Подушко
