Одне з небагатьох битв бронепоїздів в історії Великої Вітчизняної війни відбулося 4 червня 1944 року, коли в бою зійшлися наш «Ілля Муромець» і німецький поїзд «Адольф Гітлер». З перебігом цієї битви вас познайомить даний пост.
Наші об’єкти під Ковелем, великим транспортним вузлом Волинської області на Україні, стали піддаватися дуже коротким (дві-три хвилини) ранковим артобстрілам, причому в один і той же час. Виявити дислокацію ворожої батареї не вдавалося ні наземної розвідки, ні авіаторам. Передбачалося лише, що діє бронепоїзд противника.
Скориставшись педантичністю німців і особливостями місцевості, штаб бронедивизиона розробив план операції. Артилеристи одночасно повинні були вивести з ладу залізничне полотно, щоб відрізати ворожого бронепоезду шлях відходу, а «Ілля Муромець» повинен був мати стоянку ближче до батареї-невидимці. Щоб не злякати противника, вирішили починати дії без пристрілювання.
Незабаром спостерігачі «Іллі Муромця» виявили німецький бронепоїзд, що рухається на вогневі позиції. Вони различили ледь помітні смуги диму. В командирську рубку надійшов доповідь, після якого пішла команда: «По цілі! Десять снарядів на знаряддя! Реактивні установки по два залпи! Бронепоездам! Вогонь!»
Постріли з обох боків пролунали майже одночасно. Артилеристи «Іллі Муромця» стріляли краще противника. Німецький бронепоїзд був накритий з першого ж залпу. Він, правда, встиг дати залп у відповідь, але снаряди лягли мимо цілі. «Катюші» завершили розгром ворожого бронепоїзда. Незабаром усе було скінчено. Над бронепоїздом висіли клуби пари. Мабуть, снаряд потрапив в котел паровоза.
Коли 6 липня 1944 року Ковель було звільнено від гітлерівців, бійці 31-го дивізіону побували біля розбитого ворожого бронепоїзда. Його так і не прибрали з того місця, де він знайшов свій кінець. Впізнали бійці і те, що ворожий бронепоїзд носив ім’я фюрера Третього рейху. Вельми символічним стало те, що «Ілля Муромець» знищив «Адольфа Гітлера».
Перший бій
Звичайно не тільки цей епізод на славному бойовому шляху бронепоїзда викликає захоплення. Подарунок фронту від муромських жителів, «Ілля» почав війну із загарбниками в самому початку 1942 року на Брянському фронті.
Він був озброєний важкими гарматами, скорострільними зенітними гарматами, кулеметами і реактивними мінометами «Катюша» (вперше в історії бронепоїздів). Безшумно виходячи на ворожі позиції, «Ілля Муромець» знищував склади пального, зброї, артилерійські батареї, піхоту і техніку.
У квітні 1942 року бронепоїзд «Ілля Муромець» прийняв перший бій біля станції Выползово. А трохи пізніше брав участь у нальоті на захоплений фашистами Мценск з наказом паралізувати роботу станції, де в цей момент йшла інтенсивна розвантаження ешелонів.
Навівши шерех у німецькому тилу і знищивши велику кількість вагонів і складів, бронепоїзд повернувся з завдання не зазнавши втрат, однак розлючені німці оголосили на нього справжнє полювання.
Гітлерівська авіація вислєжувала поїзд в дорозі і на станціях і 12 травня 1942 року змогла пошкодити штабний вагон, в якому загинули командир 31-го дивізіону бронепоїздів майор Я. С. Грушелевский, начальник штабу дивізіону старший лейтенант С. В. Писемський, кореспондент газети «Гудок» А. С. Букаєв.
Тим не менш, «всюдисущий російська привид», так називали «сверхчеловеки» «Іллю Муромця», не вибув з ладу. Незважаючи на заяви німецької пропаганди, яка безсоромно брехала, що бронепоїзд для СРСР побудували американці, потім хвалилася, що ангели «Люфтваффе» закидали російського монстра фосфорними бомбами, «Ілля» всякий раз продовжував воювати з фашистами:
Вогнева міць нашої бронекрепости призводила німців в дикий жах, а поява «Іллі» викликало паніку в ворожих позиціях. Що й не дивно, адже за одну хвилину бронепоїзд вражав площа 400 на 400 метрів. І це тільки гарматним вогнем, а були ще і «Катюші».
Переможний рахунок 31-й особливого Горьковско-Варшавського ордена Олександра Невського дивізіону бронепоїздів.
До складу 31 ОДБП входили два бронепоїзди. Перший був зібраний в Нижньому Новгороді, а другий-в Муромі.
На підставі розпорядження начальника ГБТУ КА № 1109420 від 5 грудня 1942 року бронепоїзда отримали нові номери: № 1 “Козьма Мінін” – № 659, а № 2 “Ілля Муромець” – № 702.
За час війни підрозділу 31-го Окремого дивізіону провели 150 потужних вогневих нальотів по передньому краю оборони і прифронтовим станцій постачання, брали участь у прориві оборони і відбиття атак противника. Артилерійсько-мінометним і кулеметним вогнем знищено 15 німецьких літаків, 1650 солдатів і офіцерів (875 солдатів і офіцерів), 94 кулеметні точки, 42 артилерійсько-мінометний батареї, 24 окремих знаряддя, 14 дзотів, німецький бронепоїзд, склади боєприпасів. Збив 7 літаків.
За звільнення Варшави дивізіон був удостоєний найменування Варшавського, а 31 жовтня 1944 року він був нагороджений орденом Олександра Невського. Пройшовши шлях майже в 2,5 тисячі км від Оки до Одеру, «Козьма Мінін» і «Ілля Муромець» зупинилися в 50 км від Берліна у Франкфурті-на-Одері. Міст через Одер був зруйнований. Тут вони і відсвяткували Перемогу.
Озброєння
По конструкції бронепоїзда № 1 і 2 були схожі – вони складалися з бронепаровоза (Ок № 139 і Ов № 4635 відповідно, броня загартована, на Ок 30 – 45 мм,на Ов 30 мм) двох артилерійських бронеплощадок (№ 847, 848 № 873, 874 відповідно, броня загартована 45 мм, озброєння кожній дві 76-мм гармати Ф-34 в баштах танків Т-34 і 6 кулеметів ДТ) і двох майданчиків ППО (відповідно № 849, 850, на кожній 2 25-мм зенітки і 2 реактивних установки М-8-24 і № 891, 892 на кожного 276-мм зенітки Лендера і 2 реактивних установки М-8-24).
