На початку червня в подільському ЦНДІ Точмаш відбулася викочування першого досвідченого зразка самохідного артилерійського знаряддя 2С42 «Лотос». Машина відразу продемонструвала деякі свої вміння, але їй ще належить пройти тривалий процес випробувань і доведення. За результатами цих заходів «Лотос» надійде на озброєння повітряно-десантних військ і замінить старі САО 2С9 «Нона-С». Важливо, що новий зразок має ряд характерних переваг перед існуючими.
Перевірена концепція
Перспективне САО 2С42 ґрунтується на тій же концепції, що і попередники, але збирається з сучасних комплектуючих. Ця самохідка являє собою самохідну гусеничну машину з можливістю перевезення військово-транспортними літаками. На корпусі встановлена башта з універсальним 120-мм знаряддям, вирішальним завдання гармат, гаубиць і мінометів.
Основою «Лотоса» є доопрацьоване шасі серійної машини десанту БМД-4М, що зберегла основні свої особливості і агрегати. Всі нові зразки бронетехніки для ВДВ створюються з урахуванням уніфікації, і САО 2С42 не є винятком. Такий підхід спростить спільну експлуатацію машин різного призначення.
У вежі «Лотоса» встановлюється 120-мм гладкоствольна гармата, створене на базі вироби 2А51 зі складу САО 2С9. Знаряддя доопрацьовано з урахуванням накопиченого досвіду і комплектується сучасними засобами управління вогнем. Бойове відділення теж змінено з отриманням деяких переваг перед «Нону-С».
Уніфіковане шасі
Головною перевагою використаного шасі є його уніфікація з іншими сучасними зразками для ВДВ. При цьому шасі для «Лотоса» має й інші позитивні особливості, які вигідно відрізняють його від відповідної частини САО попередніх моделей.
Перш за все, на користь іде загальна новизна шасі. Воно засноване на сучасних компонентах, що дає переваги експлуатаційного характеру. Нове шасі дозволило одержати приріст ходових характеристик. Так, максимальна швидкість САО 2С9 досягала 60 км/год, тоді як 2С42 на шосе розганяється до 70 км/год. Примітно, що «Лотос» показує такі характеристики, програючи «Ноне-З» в питомій потужності – 25 л. с./т проти 30.
2С42 будується на базі великого корпусу: його довжина приблизно на метр більше, ніж у 2С9. Це дозволило отримати додаткові обсяги, в тому числі для розміщення додаткового палива і боєприпасів. Подовження шасі призвело до необхідності застосування сьомої пари опорних катків, але це не вдарило по рухливості.
Рівень захисту
Корпус БМД-4М має полегшене противопульное бронювання; точні параметри поки не публікувалися. САО 2С42 зберігає таку захист, а також отримує вежу з порівнянною стійкістю. Таким чином, за рівнем захисту від стовбурних систем противника «Лотос», як мінімум, не поступається існуючої техніки.
Власне бронювання нової самохідки має обмежену стійкість, і тому живучість на полі бою пропонується підвищувати за рахунок додаткових коштів. «Лотос» комплектується системою оптико-електронної протидії кругової дії. По периметру машини встановлені датчики випромінювання систем наведення високоточної зброї противника. При опроміненні автоматика розгортає пускові установки і відстрілює димові гранати. Останні створюють завісу, яка блокує інфрачервоне і лазерне випромінювання. Важливою особливістю такого захисту є її здатність виявлення випромінювання з усіх напрямків і всеракурсный відстрілювання гранат.
Вогнева міць
2С42 «Лотос» отримує озброєння балістичної схеми «знаряддя-постріл», аналогічний застосованому на попередніх зразках. Нова 120-мм система здатна застосовувати різні боєприпаси і вирішувати завдання, властиві гармат, гаубиць і мінометів. При цьому мова йде про збільшення довжини ствола та інших істотних доопрацювань, позитивно впливає на характеристики.
Більш довгий стовбур з розвиненим дульним гальмом дозволяє довести максимальну дальність стрільби до 13 км. Процес підготовки до стрільби максимально автоматизований, що дозволяє отримати скорострільність до 6-8 постр./мін. Поява додаткових обсягів в бойовому відділенні дозволило збільшити боєкомплект. САО «Нона-С» перевозить 20 пострілів, новий «Лотос» – майже вдвічі більше.
У минулому згадувалося, що в боєкомплект «Лотоса» увійдуть нові постріли підвищеного могутності. Покращений 120-мм снаряд по своїй ефективності наблизиться до боєприпасу калібру 152 мм. Одночасно зберігається сумісність зі всіма існуючими пострілами для знаряддя 2А51.
У складі САО 2С42 присутня сучасна розвинена система управління вогнем, інтегрована із засобами зв’язку тактичної ланки. Разом з «Лотосом» розробляється уніфікована машина управління артилерійським вогнем «Заповіт-Д». Сумісне застосування двох перспективних зразків техніки повинно забезпечувати ефективне вирішення бойових завдань.
Проміжний результат
У 2016 році представники організації-розробника стверджували, що САО 2С42 «Лотос» вийде на випробування в 2017-му, а серійне виробництво буде налагоджено в 2020 р. Фактично перший прототип викотили лише через два роки після названих термінів, але в іншому ЦНДІ Точмаш зберігає оптимізм. В цьому році планується провести попередні випробування і перейти до державних. У квітні уточнювалося, що вдасться запустити серійне виробництво вже в наступному році.
У ході першої демонстрації 5 червня досвідчений «Лотос» мав обмежені можливості. Зокрема, озброєння могло застосовуватися тільки в ручному режимі – через необхідність подальшого відпрацювання програмного забезпечення. Однак і в цьому стані машина показово пройшла по трасі, продемонструвала роботу керованої підвіски і справила холостий постріл.
У найближчі місяці промисловості і армії належить провести всебічні перевірки, внести необхідні корективи і підготувати дослідну техніку до державних випробувань. За результатами останніх буде вирішуватися питання про прийняття на озброєння і запуску серії.
Перспективи переозброєння
Нове самохідне знаряддя створюється як сучасної для заміни застарілої машини 2С9 «Нона-С» і її модифікацій. «Лотоси» в нинішньому вигляді призначаються для служби в ВДВ і створюються у відповідності з їх вимогами.
Згідно з різними джерелами, у ВДВ Росії є близько 750 САО 2С9. Приблизно третина цієї кількості залишається в строю, тоді як інші відправлені на зберігання. Таким чином, для повноцінної заміни застарілих зразків потрібно кілька сотень нових «Лотосів». На виробництво такої кількості техніки необхідно кілька років. Це означає, що при відсутності серйозних проблем на етапі випробувань переозброєння ВДВ триватиме, як мінімум, до середини двадцятих років.
У цілому до середини наступного десятиліття ВДВ помітним чином оновлять парк своєю бронетехніки за рахунок сучасних зразків. Всі нові машини, в т. ч. «Лотос» мають ті чи інші переваги перед попередниками, а також виконані уніфікованими. Таким чином, техніка ПДВ буде новіше, краще, ефективніше в бою і простіше в експлуатації.
На проведення всіх необхідних заходів і робіт потрібен певний час, і новини про надходження «Лотоса» у війська з’являться нескоро. Проте вже найближчим часом відбудеться перший публічний показ цієї машини. Досвідчений зразок увійде до складу експозиції виставки «Армія-2019».
Автор:Рябов КириллИспользованы фотографії:ЦНДІ Точмаш / cniitm.ru.ru, Vitalykuzmin.net
