«Підклали печінка наркомана»
До суду направлено кримінальну справу щодо головного лікаря Волгоградського обласного патологоанатомічного бюро (ВОПАБ) Вадима Колченко. За версією слідства, він дав команду своїм співробітникам підмінити зразки органів загиблої при пологах жінки — щоб не псувати статистику області та її репутацію влади. Викрили Колченко і в поборах з санітарів. Разом з головним обласним патологоанатомом перед судом постануть ще два лікарі, які брали участь у фальсифікації. Кореспондент «Стрічки.ру» Ігор Надєждін з’ясував подробиці гучної справи та поспілкувався з його головним фігурантом, який досі так і не визнав свою провину.
«Нічого поганого не бачу»
Якщо вірити документам, 27-річна Олена Мачкалян померла в 02:40 26 січня 2017 року.
Арам Мачкалян і Олена Семко познайомилися в 2013 році — вони разом працювали в одному з волгоградських клубів: Арам — охоронцем, Лена — адміністратором. Після півроку зустрічей вирішили жити разом, а в 2014 році — розписалися; дружина взяла прізвище чоловіка. Незабаром у них народилася дочка Настя.
— Ми дуже хотіли велику родину, і тому з перших днів і першої, і другої вагітності вставали на облік, — згадує у розмові з «Стрічкою.ру» Арам Мачкалян. — Крім муніципальної жіночої консультації робили аналізи в комерційних клініках — Лена взагалі була дуже акуратною і суворо дотримувалася всі приписи. Ми дуже хотіли велику родину — не менше трьох дітей.
В липні 2016 року Олена Мачкалян зрозуміла, що вагітна другою дитиною. І відразу, вже на терміні 4-5 тижнів, стала на облік у жіночій консультації. Сім’я дуже раділа, особливо коли УЗД показало — чекають хлопчика. Назвати його Романом вирішили.
Новий 2017 рік Мачкаляны зустрічали на батьківщині Олени — в селищі Ерзовка, в 30 кілометрах від Волгограда. 6 січня повернулися додому, а ввечері 9 січня у жінки, яка в той момент була на сьомому місяці вагітності, температура піднялася до 37,5.
Вже вранці 10 січня вона пішла в жіночу консультацію, де дільничний лікар сказав їй: «Нічого поганого не бачу, якщо температура буде підніматися вище — випий парацетамол. А 15-го прийдеш оформляти декретну відпустку — подивимося». Але ввечері температура в Олени піднялася до 38,5, і чоловік, всупереч думку дружини, викликав швидку. Жінку негайно госпіталізували. Але не в найближчу клініку, а в місто-супутник Волгоград — Волзький, у Другу обласну лікарню.
«Від втоми ні один мускул не здригнувся»
— Лікарі сказали: за наказом Комітету охорони здоров’я із-за епідемії грипу всіх вагітних з підозрою на нього направляють саме в Другу лікарню, щоб вони лежали в одному місці, — каже Арам Мачкалян. — Мене це здивувало: їхати треба було 33 кілометри, фактично в інше місто. До того ж ми знали: у Другій лікарні в штаті немає акушерів-гінекологів, їх залучали на чергування з інших медичних закладів, так і народжувати там просто ніде. Але сперечатися не стали — треба так треба. Головне — щоб лікарі були.
Весілля Олени та Арама Мачкалянов
11 січня вранці Арам привіз дружині необхідні дрібниці. В той день вона спустилася до нього вниз, але через карантин вони бачилися тільки через скло. Передавши сумку з речами через санітарку, Арам дочекався лікаря і зміг поговорити з ним. Він почув, що в Олени підозрюють лихоманку Ебола, лихоманку Західного Нілу і ще кілька страшних хвороб. Втім, Арам зрозумів, що це швидше перебільшення з боку медика — і поїхав.
Але ввечері 11 січня Олена написала чоловікові за WhatsApp, що температура піднялася до сорока, а їй-нічого з ліків не дають. Вранці 13 січня після тривожного дня напередодні вона попросила Арама привезти їй післяпологові прокладки — почалося дуже сильне кровотеча. Але привезти не в Другу лікарню, а в Волгоградський обласний клінічний перинатальний центр імені Ушакової (ВОКПЦ) у Волзькому — Олену вночі перевезли туди і поклали в бокс для інфекційних хворих.
Вже пізніше Арам дізнався, що лікарі Другий лікарні поставили його дружині діагноз «гостра респіраторна вірусна інфекція» — і з загрозою переривання вагітності відправили її туди, де є всі умови для пологів. Але в ВОКПЦ Олена провела менше доби: їй зробили УЗД, переконалися, що дитина жива, і не знайшли загрози переривання вагітності. Після цього зі словами «лікуй грип у Другій, а народжувати приїжджай до нас» вагітну жінку на швидкій відправили назад.
Перед перевезенням, близько 17:30 13 січня, Олена попросила привезти їй спеціальні свічки для зупинки кровотечі — але вже в Другу лікарню. Арам помчав по аптеках, потім по пробках прилетів у Другу лікарню — і побачив, що його дружину на каталці і з кисневою маскою на обличчі знову вантажать в карету швидкої. «Які свічки! Вона почала народжувати, ми відправляємо назад в перинатальний», — накинулися на Арама в приймальному відділенні. Це був останній раз, коли він бачив Олену — на ношах, з маскою на обличчі. «Я її намагався підбадьорити, а в неї від втоми жоден м’яз на обличчі не здригнувся», — згадує він.
«Дитина народилася мертвою»
…Арам з одним помчав на машині за каретою швидкої — але на світлофорі відстав. Коли вони під’їхали до ВОКПЦ, Олену вже завозили всередину. Лікар швидкої і супроводжував жінку черговий акушер Другої лікарні сказали тільки, що матір і дитину довезли живими. Було близько пів на дев’яту вечора.
— В 22:00 13 січня мені подзвонили родичі та привітали з народженням сина, — мовляв, знайшли знайомих, які працюють в перинатальному центрі, і ті з’ясували обстановку, — згадує вдівець. — Мені ніхто нічого не говорив. Знаєте, в той момент у мене щось йокнуло — і я сказав: «Почекайте із привітаннями, будь ласка!» І точно — близько опівночі на вулицю вийшла жінка, завела мене всередину і повідомила: дитина народилася мертвою, дружина в дуже важкому стані, за її життя борються лікарі.
Близько 5:00 14 січня до Араму Мачкаляну вийшов Олександр Бухтин, головний лікар ВОКПЦ. За його словами, дитина померла кілька днів тому, що і викликало такий стан Олени. Мама введена в стан штучної коми. А вдень, мовляв, перед відправкою в Другу лікарню, лікар УЗД-діагностики помилився: прийняв скорочення діафрагми за серцебиття плоду. Крім того, у Олени велика крововтрата, і їй для порятунку життя видалили матку. «Пам’ятаю, ми з Оленою напередодні цілий день листувалися, і вона мені регулярно повідомляла, що хлопчик пхається. До обіду — дуже активно, після — вже слабше, що її турбувало», — згадує Арам.
17 січня Олену Мачкалян, яка раніше перебувала в комі, знову перевезли, на цей раз — у Другу обласну лікарню. Таке рішення прийняв консиліум з 12 фахівців комітету охорони здоров’я Волгоградської області. Чоловікові пояснили, що реанімація в цій клініці сучасніше і краще, крім того, там є діаліз, який життєво необхідний Олені. Тоді ж Араму сказали, що, швидше за все, причиною смерті його не народженого сина стала гостра нирково-печінкова недостатність і набряк мозку.
Страшні здогади
18 січня 2017 року Арам Мачкалян поховав новонародженого сина. Тіло йому відмовлялися видавати п’ять днів — мовляв, це не дитина, а плід, і хоронити його повинна держава, як біологічні відходи. Тільки після довгих суперечок тіло все-таки видали. 25 січня, коли Мачкалян в черговий раз відвідував дружину в реанімації, його порадували прогресом: деякі функції організму Олени поновилися.
Довідка про смерть Романа Мачкаляна — він проходить хлопчиком без імені
Довідка про смерть Олени Мачкалян
26 січня 2017 року близько 02:40 у Другій обласній лікарні у 27-річної Олени Мачкалян зупинилося серце. У свідомість вона так і не прийшла. Про подію її чоловік дізнався тільки тоді, коли сам подзвонив в реанімацію. У своєму кабінеті головлікар ВОКПЦ Олександр Бухтин представив Араму Мачкаляну «кращого патологоанатома області» — головного лікаря патологоанатомічного бюро Вадима Колченко. Останній висловив Мачкаляну співчуття і пообіцяв особисто провести розтин, взяти аналізи на віруси і навіть попросив згоди зробити зрізи спеціально для дисертації — щоб нічого подібного більше ніколи не повторювалося.
А на наступний день, 27 січня, рідним покійної видали довідку про смерть. В ній причиною загибелі були названі ГРВІ, ДВЗ-синдром (він же — тромбогеморрагіческій синдром) та аутоімунний гепатит. Так цей діагноз пролунав вперше. Але за місяць до смерті, в грудні 2016 року, Олена Мачкалян була на обстеженні у фахівців. І ті жодних даних про гепатиті у неї не виявили. Більше того: Олена весь час здавала аналізи — і всі вони були нормальними аж до госпіталізації.
22 лютого 2017 року Арам Мачкалян написав заяву до Слідчого комітету Росії (СКР) і попросив перевірити обставини смерті дружини і сина. Адже в інформації, яку він отримав від головлікарів Бухтина і Колченко, було дуже багато нестиковок. Вона явно суперечила словами рядових лікарів, які лікували Олену всі ці дні.
«На мене тиснули співробітники ФСБ»
Слідчі порушили кримінальну справу за фактом загибелі Олени Мачкалян — і майже відразу в ньому виникли два лікарських свідоцтва про смерть, датовані одним днем, але різні за змістом. У першому основним діагнозом був названий аутоімунний гепатит, тому в статистиці смерть Олени була зафіксована як звичайна, настала від ускладнень. У другому, оформленому вже після порушення кримінальної справи, причини смерті жінки залишилися ті ж, але саму смерть віднесли до розряду материнської.
— Відразу постало ключове питання — як визначали причину смерті? — каже підполковник юстиції Ігор Хованський, слідчий з особливо важливих справ Першого відділу по розслідуванню особливо важливих справ СУ СКР по Волгоградській області. — З’ясувалося, що це робили патологоанатоми за результатами спеціальних досліджень, на які направляють зразки органів і тканин. Ми почали перевірку, залучили генетиків — і з’ясували: у вологому архіві знаходяться три блоки з матеріалами загиблої, які помічені її ім’ям. Там дійсно лежать зразки ураженої печінки гепатит — ось тільки взяті вони у чоловіка. Пізніше генетика дозволила встановити його особу: ним виявився місцевий житель, який зловживав наркотиками і помер від Сніду приблизно в той же самий час, що й Олена Мачкалян. Тобто в її зразки підклали печінка наркомана.
Згідно з комісійним висновком судово-медичних експертів, смерть Олени Мачкалян настала не від аутоімунного гепатиту і ДВЗ-синдрому, а від комбінованої вірусно-бактеріальної інфекції (за даними «Стрічки.ру», швидше за все — від двосторонньої гнійно-септичної пневмонії). Але це значить, що Олену з першої хвилини лікували неправильно. Тому 16 січня був скликаний спеціальний консиліум за участю головних спеціалістів області, і вони вирішували не як врятувати пацієнтку, а як приховати факт грубого розбіжності діагнозів. Без головного патологоанатома області Вадима Колченко це було неможливо.
З матеріалів кримінальної справи, показання обвинуваченого Вадима Колченко, дані ним у СІЗО:
«Приблизно 15-16 січня мені зателефонувала Алла Чебаткова, начальник відділу організації медичної допомоги матері і дитині Комітету охорони здоров’я Волгоградської області. Вона повідомила, що у Волзькому перинатальному центрі пацієнтка знаходиться у вкрай важкому стані, яка, найімовірніше, загине. Потім Алла Володимирівна сказала, що материнська смертність на початку року — дуже небажаний показник не тільки для Волзького перинатального центру, але і для всієї системи охорони здоров’я Волгоградської області, а потім поцікавилася, чим патологоанатоми можуть допомогти в даній ситуації. Я рекомендував наполягати на діагнозі «аутоімунний гепатит» — так як він є самостійним станом, не пов’язаних з материнською смертністю.
Олена і Настя Мачкалян
На підставі положення про Головного позаштатного патанатоме Волгоградської області, я особисто взяв активну участь у розтині загиблої Мачкалян. Під час нього була виявлена картина гострої поліорганної недостатності, яка формально може бути виставлена і для аутоімунного гепатиту. В ході нього зразки для вірусологічного дослідження не вилучалися.
З приводу занепокоєння керівництва облздраву можу пояснити, що існують негласні, рекомендовані допустимі цифри материнської та малюкової смертності на території того чи іншого суб’єкта федерації. Ці цифри встановлюються Міністерством охорони здоров’я Російської Федерації як нерекомендовані до перевищення. Інакше розгляд відбувається на найвищому рівні. Тим більше, що за рівнем материнської смертності глава держави оцінює роботу губернатора.
Надалі в ординаторській ВОПАБ я зустрівся з лікарями, які займалися Мачкалян, і обговорив з ними сталося. Вони разом прийшли до висновку, що патологоанатомічний діагноз буде записаний як аутоімунний гепатит. Незважаючи на те, що смерть Мачкалян явно належала до категорії материнської смертності».
Тобто патологоанатом, який зобов’язаний бути чесним і неупередженим, виявляти помилки в діагностиці та тактики лікування, обговорює діагноз пацієнтки з тими, хто зацікавлений в приховуванні істини. Можна провести аналогію: експерт зустрічається з убивцею і з його слів записує, що покійний сам впав на ніж — і так 11 разів.
Пізніше, коли Вадима Колченко переведуть із СІЗО під домашній арешт, він відмовиться від цих свідчень. «На мене тиснули, мене змушували давати свідчення на керівництво облздраву. Це робили співробітники ФСБ. Я обмовив своїх колег, і мені соромно за це», — пояснив він «Стрічці.ру».
Анатомія змови
За словами Арама Мачкаляна, в ході слідства була перевірена вся медична документація Олени Мачкалян. І експерти-графологи встановили: кожна строчка в історії хвороби в оперативних журналах і навіть у виписках піддалася виправлень. Багато підписи зроблені третіми особами, частина діагнозів переписана вже після смерті Олени. Реальну картину відновити вже не вдасться. Те ж саме стосується і записів за патологоанатомічному розтину.
Перша версія лікарського висновку про смерть Олени Мачкалян
По кодуванню, загибель Олени не має відношення до материнської смертності.
Друга версія лікарського висновку про смерть Олени Мачкалян
Кодування змінена — загибель Олени зареєстрована як материнська смертність. За версією слідства, ця папір була виписана після порушення кримінальної справи.
Документи, що містять фальсифіковані дані про причини смерті Олени та Романа Мачкалянов
Документи, що містять фальсифіковані дані про причини смерті Олени та Романа Мачкалянов
Документи, що містять фальсифіковані дані про причини смерті Олени та Романа Мачкалянов
Висновок лікаря УЗД-діагностики
Вдень 13 січня лікар зафіксував серцебиття дитини. Пізніше цей результат назвуть помилкою.
Документи, що містять фальсифіковані дані про причини смерті Олени та Романа Мачкалянов
— За показаннями свідків і обвинувачених нам відомо, що розтин проводив особисто Вадим Колченко, асистувала йому лікар-патанатом Катерина Черкасова, — розповідає підполковник юстиції Ігор Хованський. — Але сам він зробив все, щоб приховати свою участь: немає жодної його підпису, немає жодних згадок про його участю. За версією слідства, з якою погодилася і прокуратура, головний патологоанатом організував спотворення результатів розтину з метою підтвердити зручний діагноз і доручив підмінити парафінові блоки із зразками тканин померлою. Довідки та інші документи, які містять завідомо спотворений діагноз, підписувала завідуюча відділенням Наталія Герасименко. Слідству вдалося довести злочинний зговір між ними.
Як випливає зі свідчень санітарів, зразки для вірусологічного дослідження у загиблої Олени Мачкалян взяли — але помістили їх не у спеціальний холодильник, а звичайний, з їжею. Вони лежали там близько тижня. Коли керівництво патанатомического бюро визнало, що все заспокоїлося, зразки просто спустили в звичайну каналізацію. Так було знищено то єдине, що могло викрити лікарів, які лікували Олену. А їх, судячи з усього, спеціально проінструктували, що говорити перевіряючим.
З матеріалів кримінальної справи, показання обвинуваченого Вадима Колченко, дані ним у СІЗО:
«Після розтину Мачкалян я зібрав нараду, на якій ми визначилися, який діагноз запишемо в медичну документацію. Тут ми і вирішили, що певний консиліумом діагноз «аутоімунний гепатит» дуже далекоглядний (…) Далі відбулася нарада у заступника голови Комітету охорони здоров’я Волгоградської області Ірини Карасьова. Її цікавило в першу чергу те, щоб смерть Олени Мачкалян ні в якому разі не була визнана материнської.
Карасьова сказала мені, що, якщо є хоч найменша можливість уникнути встановлення факту смерті Мачкалян як материнської, то її потрібно використовувати (…) надалі від Наталії Герасименко він [Колченко] дізнався, що вона і лікар-патологоанатом Катерина Черкасова додали в гістологічні зразки від Мачкалян якийсь зразок печінки особи, чия печінка точно була вражена гепатитом. Доповідала йому [Колченко] про це Герасименко особисто.
— Ми переконані, що причиною цього злочину стало бажання сформувати зручну статистику, — вважає генерал-майор юстиції Василь Семенов, керівник Слідчого управління СКР по Волгоградській області. — Очевидно, що хороша статистика в охороні здоров’я в нинішніх умовах — це додаткове фінансування, позитивні оцінки з боку Міністерства охорони здоров’я Росії, керівництва країни, премії і додаткові бали. Особисто я переконаний, що тут не було ніякого бажання приховати конкретні дефекти надання медичної допомоги конкретному пацієнту. Існують певні показники, в яких вітчизняній медицині доводиться жити. І один з них — материнська смертність, якої в XXI столітті бути не повинно.
Між тим, за даними «Стрічки.ру», зараз у Волгоградській області розслідують шість кримінальних справ, в яких виявлені випадки фальсифікації результатів посмертних досліджень. Причому один випадок — кричущий: слідчі вилучили повний комплект зразків загиблої дитини, провели генетичне дослідження і виявили, що всі вони взяті від шести різних чоловіків і жінок. Коли ж тіло ексгумували, то з’ясувалося, що розтину взагалі не було! При цьому всі папери заповнені так, що не причепишся. І всі ці справи належать до того періоду, коли головним патологоанатомом регіону був Вадим Колченко.
І хабара — теж
Колченко, крім підміни органів, закидають ще й п’ять епізодів шахрайства та отримання хабарів від підлеглих санітарів. За версією слідства, патологоанатом, знаючи, що санітари займаються поборами з родичів померлих, зобов’язав їх передавати йому третину від усіх отриманих сум. У загальній складності це принесло Колченко майже 600 тисяч рублів.
— У ході слідства за показаннями свідків і родичів померлих було встановлено, що санітари ВОПАБ брали гроші від людей за предпохоронную підготовку трупів — тобто за одягання, посмертний макіяж, бальзамування, тампонування порожнин і все інше, — каже старший лейтенант юстиції Георгій Гузенко, старший слідчий Другого відділу по розслідуванню особливо важливих справ СУ СКР по Волгоградській області. — Суми були різними — від трьох до восьми тисяч рублів.
За словами Гузенко, санітари віддавали Колченко гроші, з одного боку, щоб уникнути дисциплінарного покарання, а з іншого — щоб він не припиняв їхні побори з родичів померлих. Крім того, Колченко під приводом необхідності ремонту техніки виписував санітарам премії — а потім вимагав у них або повернути частину грошей, або всі гроші.
«Про злий умисел я навіть думати не хочу»
З самим Вадимом Колченко мені вдалося зустрітися буквально перед самим від’їздом з Волгограда. Ми проговорили майже дві години, обговорюючи всі деталі пред’явленого йому обвинувачення. Безумовно, він импозантен і брутальний, він ерудований і грамотний співрозмовник — але мене він ні в чому не переконав. Швидше, навпаки.
— Я, звичайно, відчуваю себе винним у тому, що ця ситуація виникла під час мого керівництва, — говорив мені Вадим Колченко. — Але тільки в цьому! Зараз я розумію, що, мабуть, десь неправильно повівся з персоналом, що треба було вибудовувати відносини як-то по-іншому. І я, звичайно, дуже хочу і при першій же зустрічі обов’язково вибачусь перед Арамом Мачкаляном — за всі ті неприємні моменти, які йому ненавмисно завдав. Але всі висунуті мені звинувачення носять, безумовно, «замовний» характер. Вони абсурдні.
За словами Вадима Колченко, він особисто проводив розтин загиблої Олени Мачкалян як головний патологоанатом області. Потім сам ретельно оглядав зразки і з вершин свого досвіду робив попередні висновки, які, на його думку, все-таки не спростовані.
— Це справді була велика робота, і такі випадки бувають не часто. Природно, увагу нагоди було приділено колосальне. Я особисто вичитував протокол, переглядав ці препарати для того, щоб бути абсолютно переконаним у правильності поставленого діагнозу, — стверджує Вадим Колченко.
Він сам передав всі матеріали слідчому, сподіваючись на встановлення істини. І переконаний: те, що генетика показала приналежність вилученого зразка іншій людині, пов’язане з порушеннями умов зберігання: один шматок поклали на інший, і зразок від тіла Олени просто просочився чужою кров’ю, що й призвело до помилки. Так як тіла він не бачив, то стверджувати, що там було вогнище інфекції, не може, але повністю довіряє своїм співробітникам, які не могли його не помітити.
— Я особисто подивився всі зразки тканин від тіла Олени і особисто порівняв їх з контрольними зразками всіх відомих видів гепатиту, — переконує Вадим Колченко. — Вони були більше всього схожі на аутоімунний гепатит, фульмінантне протягом. Тільки після цього я погодився з цим прижиттєвим діагнозом. Не можу виключити, що активність слідства могла спричинити за собою втрату і подальшу підміну зразків… Ну а про злий умисел тут навіть думати не хочу! А що стосується звинувачень у тому, що довідка про смерть не віднесла подію до розряду материнської смертності — по-перше, це неправда, в статистику смерть Мачкалян пішла материнська. А, по-друге, не я цю довідку підписував.
Колченко переконаний, що його обмовили під тиском слідства:
— Коли мене заарештували, то моїм співробітникам сказали: усе, на нього більше не можете розраховувати, ви позбулися цього сатрапа. І багато хто стали підписувати свідчення, які їм просто підсовували. Хтось- для того, щоб уникнути кримінального переслідування. Зараз вони відмовляються від того, що їм приписав слідство. Ось вам і вся істина.
Сам Вадим Колченко визнає те, що змушений був збирати гроші зі своїх підлеглих, але не погоджується з трактуванням слідства — на його думку і на думку його адвокатів, він не брав хабарі, а займався незаконним підприємництвом.
— Мені, звичайно, треба було вчинити по-іншому: зареєструвати якесь ТОВ і спокійно працювати, — говорить Вадим Колченко. — Адже без готівки в будь-якій структурі не можна вирішити ні один господарський питання. Постійно потрібні гроші на дрібні витрати: кран потік, лампочка перегоріла, в машину рідина омиває купити треба… І я налагодив роботу з одним з підлеглих, який передавав мені на ці питання готівку. Але — хабарі? Цей склад мені поставлений неправильно. Я вчинив інший злочин — незаконне підприємництво.
Поясню: санкція статті 171 КК РФ передбачає до півроку позбавлення волі. І за нею вже сплив строк давності. Тобто в цьому разі кримінальне переслідування Вадима Колченко треба припиняти. Правда, є маленька юридична тонкість: за незаконне підприємництво можна притягнути будь-якого громадянина — крім того, що займає посаду в державній або муніципальній системі влади. Головний лікар — посадова особа, будь-які одержані ним незаконно гроші — хабар. Ця позиція (узгоджена з двома досвідченими адвокатами, одна з яких навіть була федеральним суддею) виглядає щонайменше жалюгідним виправданням… І хоча зрозуміти дії Вадима Колченко я можу, але виправдати їх таким чином — ніяк.
Тим більше що, дійсно: і багатофункціональний пристрій, і інші «дрібниці» співробітники бюро купували на свої гроші, а не на ті, які здавали головному патанатому.
Правда, у мене немає сумнівів у кваліфікації Вадима Колченко. Він більше 30 років віддав охороні здоров’я: отримавши в інституті спеціальність акушера-гінеколога, поїхав у село, де багато років пропрацював «доктором на всі руки». Пізніше, коли з початком перебудови грошей стало не вистачати, відучився на судово-медичного експерта і 23 роки виїжджав на місця злочинів. Потім перевівся в Волгоград і прийняв пропозицію очолити обласне бюро. І сам досвід роботи, і ті часи, коли він працював на увазі вміння швидко отримувати правильні знання.
***
Східна мудрість говорить: злодія іноді можна зрозуміти і пробачити. Вбивцю іноді можна зрозуміти, але не можна пробачити. Підлого брехуна можна ні зрозуміти, ні пробачити.
Вадим Колченко — не злодій і не вбивця.
Його просто зіпсувала керівна посада.
