Науково-технологічний центр з екології та сільськогосподарського використання водно-болотних угідь при університеті янцзи (провінція хубей, китай) розробляє високопродуктивні методи для агропромислового комплексу країни. Китайські фахівці розглядають варіанти експлуатації рисових полів і паралельного розведення аквакультури. У процесі експериментів вчені виявили, що заселяєма риба – рисовий вугор – була заражена хробаками невідомого походження.
Китайські комплексні господарства, що поєднують рослинництво і рибництво, мають давню історію. На рясно обводнених рисових полях утворюється біомаса (комахи і молюски), що є кормовою базою для риб, які в свою чергу знищують шкідників, що дає можливість аграріям знижувати кількість використовуваних пестицидів. По суті, зариблені рисові плантації є універсальними агроценозами. Рис, як відомо, – основна сільгоспкультура для більшості країн південно-східної азії, а азіатський болотний вугор, він же рисовий вугор (monopterus albus), – один з головних джерел протеїну для місцевого населення.
Експерименти з розведення рисових вугрів проводилися в рибоводних басейнах дослідницького центру економічно значущих водних тварин при університеті янцзи. У спеціальні ємності, встановлені в оранжерейних спорудах, був поміщений грунт з рисових полів і рослинність. Риба, заселена в штучні водойми, виловлювалася в ставках в околицях міського округу цзінчжоу (провінція хубей). Виявлена зараженість риби хробаками викликала питання у дослідників і кидала тінь на проект. Передбачалося, що це п’явки, однак, зараз в китаї немає досвідчених фахівців, що вивчають даний підклас кільчастих черв’яків.
Для визначення паразитуючого на рибі виду співробітники університетського центру янцзи вирішили звернутися до групи російських вчених з федерального дослідницького центру комплексного вивчення арктики уральського відділення ран (архангельськ), які займають лідируючі позиції в світі з даного питання.
Як зазначає директор фіцкіа уро ран, член-кореспондент ран іван болотов, вже за першими фото, надісланими китайськими колегами, стало ясно, що це новий для науки, раніше не описаний вид, імовірно відноситься до роду геміклепсіс (hemiclepsis). Завдання з уточнення роду і опису нового виду ускладнювала почалася в 2020 році пандемія covid-19. До того ж китайські закони забороняють пересилати в інші країни зразки фауни для проведення морфологічних і анатомічних досліджень, тому міжнародна група працювала дистанційно.
“це перший вид, який мені довелося описувати повністю у віддаленому форматі, не тримаючи в руках оригінальні зразки. При цьому ми регулярно консультували китайських колег, і вони провели всю технічну роботу на високому рівні, – розповідає іван болотов. – керуючись нашими докладними інструкціями, вони виконали спеціальні поздовжні зрізи відібраних зразків, зробили їх забарвлення, щоб на зрізах було видно деталі внутрішньої будови, органи тіла, зробили фотографії для опису особливостей морфології, зовнішньої будови. Використовуючи фотографії, ми зробили схему внутрішньої будови п’явки і підготували детальний таксономічний опис нового виду. Типові зразки цих п’явок були депоновані в інституті гідрології китайської академії наук”.
Використовуючи лабораторні протоколи, надіслані російськими вченими, китайські фахівці також провели молекулярний аналіз з розшифровкою послідовностей двох днк-маркерів: гена субодиниці i мітохондріальної цитохром-с-оксидази (coi) і ядерної 18s рибосомної рнк (18s ррнк). Ці дані були необхідні для уточнення родової приналежності нової п’явки.
Новий вид отримав назву hemiclepsis yangtzenensis c. Yang&bolotov, 2021 – на честь річки янцзи, в басейні якої і мешкає виявлена п’явка.
Відкритий вид має свою специфіку. По-перше, китайська п’явка дуже дрібна: максимальний розмір статевозрілої дорослої особини становить всього 4 мм.по-друге, вона має абсолютно прозорі покриви, через які видно зелені пігментні клітини, тому п’явка має зеленуватий забарвлення. Від інших родичів її також відрізняє дуже велика задня присоска з характерним сітчастим малюнком і дві пари добре розвинених каплевидних очей.
” побудоване нами філогенетичне дерево показало, що це абсолютно відокремлений вид, який генетично відрізняється від всіх інших геміклепсісов. Судячи з усього, основну частину життєвого циклу п’явка проводить з господарем. Щоб бути максимально непомітною, вона еволюціонувала-придбала дуже дрібні розміри, покриви стали прозорими. Найімовірніше, цей вид формувався в ході адаптації до єдиного господаря – рисових вугрів”, – припускає іван болотов.
Вчені не виключають, що hemiclepsis yangtzenensis може підлаштовуватися під забарвлення господаря. По крайней мере, в китайських водоймах переважають вугри-господарі з зеленим або жовто-зеленим відтінком. Також передбачається, що ареал п’явки набагато ширше міського округу цзінчжоу. Як мінімум, це басейн річки янцзи в межах ареалу рисових вугрів.
Знахідка важлива в контексті розвитку прісноводної аквакультури в китаї. П’явки становлять небезпеку для риби: в місцях масового поселення п’явок на шкірі риби утворюються некрози, а подальше потрапляння грибкових і бактеріальних інфекцій призводить до виснаження і загибелі.
Російські вчені запропонували китайським колегам вести моніторинг аквакультури рисових вугрів на предмет присутності hemiclepsis yangtzenensis. Існують методи зниження ризиків зараження водойм п’явками. При цьому біологи припускають, що відкритий в цьому регіоні китаю вид може бути далеко не єдиним.
