Останні новини України сьогодні — 28 червня 2019

0
32

Огляд: останні новини України та Південно-Східної України сьогодні 28 червня 2019.
Порошенко заявив, що Європа починає визнавати Крим російським

Домігшись повернення в Парламентську асамблею Ради Європи (ПАРЄ), Москва зробила перший крок до європейського визнання Криму територією Росії, заявив екс-президент України Петро Порошенко.
Про те, що Москва зробила перший крок для визнання Криму російським в Європі, тому що домоглася відновлення повноважень делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи, заявив екс-президент України Петро Порошенко. Свою позицію він виклав на офіційній сторінці в Facebook.
За його словами, це стало «не тільки зниженням санкційного тиску».
«Повернення Російської Федерації у ПАРЄ — перший крок для того, щоб російські жителі почали домагатися визнання незаконною анексії Криму та окупації Донбасу», — зазначив Порошенко.
За його словами, Київ, незважаючи на всі труднощі, наполегливо домагався того, щоб санкції проти Росії були продовжені і надалі. Порошенко сподівається, що вже на наступній сесії Асамблеї українські делегати зможуть прийняти заходи, щоб «не допустити поширення ракової пухлини».
Нагадаємо, російську делегацію в ПАРЄ у квітні 2014 року позбавили права голосу з-за подій на Україні і законного возз’єднання Криму з Росією. Три роки тому асамблея двічі розглядала питання про відновлення повноважень, але тоді санкції тільки посилювалися.
У відповідь Москва заявила про відмову працювати на таких умовах, а в 2016-2018 роках не стала направляти заявку на підтвердження повноважень делегації з-за зберігається у Страсбурзі недружнього настрою. У минулу середу в ПАРЄ ухвалили резолюцію, в якій у повному обсязі підтверджуються повноваження російської делегації.
Порошенко лякав «планами Путіна по знищенню України»
Раніше Порошенко робив інше гучну заяву — про ролі «героїв України» в «руйнуванні планів Путіна». Всі ці фантазії виключно в голові Порошенко, і пов’язані вони з «створенням Новоросії, Малоросії». До них же Порошенко відносить «плани знищити країну».
Як зазначив у своєму повідомленні на сторінці в Instagram Порошенко, вони, герої України, «стіною стали, щоб зберегти наш суверенітет і зупинити ворога на Донбасі». За версією Порошенка, вони його не просто планували зупинити, але і зупинили. А якби цього не сталося, «невідомо, де б він був — в Києві чи у Львові».
На завершення Порошенко обіцяв продовження політичної кар’єри. Сказав, що не збирається здаватися і переможе, оскільки «з ним Україна».
«Підступи Росії» приведуть до хаосу і кінця Незалежної?
Але не тільки Порошенко говорив про «російські злі справи», які можуть привести до краху України. Так, публіцист Віталій Портніков передрік Україні провал, який приведе її до остаточного кінця. Вже зараз якісь злостивці «спеціально шукають больові точки», упевнений він. Злостивці, звичайно, нібито росіяни, на його думку.
Він упевнений, що країну чекає занурення в хаос, втім, не тільки стараннями «агресивної Росії».
«У разі наростання в країні взаємних протиріч і претензій, коли суспільство роздроблене на дрібні непримиренні ідеологічні групи, країни Заходу можуть помітити, що «України як держави не існує», — цитують його Дні.ру.
Портніков нагадав, що саме судом було скасовано рішення колишнього президента України Петра Порошенка про перейменування двох вулиць в Києві на честь Бандери і Шухевича.
«Справа в тому, що спеціально вишукуються больові точки, — зазначає публіцист. — І вони можуть розколоти українське суспільство і радикалізувати настрої».
Робота мрії? Віртуальний постпред в Криму
Втім, поки політологи старанно розписують «жахливі підступи сусіда», а політики все ще хвилюються з-за того, «чий же Крим?», новий президент України Володимир Зеленський продовжує «традиції» і відкидає ідею законного приєднання півострова до Росії.
Це стало очевидним після того, як він призначив нового постпреда в Криму. По суті — неіснуюча посаду для неіснуючої роботи.
Оскільки Крим вже 5 років, як не входить до складу України, користувачів соцмереж схвилював питання про те, чим займається віртуальний постпред.
«Напевно, буде час від часу з’являтися на кордоні і кричати «‘Крим це Україна!». Робота мрії», — пише в Twitter «Голос Мордора».
«Ха, що ви розумієте в роботі мрії — є ціла «прокуратура Криму у вигнанні», є «МВС Криму у вигнанні»… [Багато] чиновників в Києві отримує зарплати за те, що панует в Криму (типу, насправді немає). Навіть на кордон їздити не треба», — додає Elliott Spencer @tehn0mad.
Варто відзначити, що пост віртуального постпреда отримав якийсь Антон Кориневич. У наказі про призначення стверджується, що раніше він працював заступником директора по науково-педагогічній роботі у київському вузі.
Повернення Росії в ПАРЄ — це сигнал Україні: Тактика її ультиматумів більше не працює — депутат Ради
Последние новости Украины сегодня — 28 июня 2019 украина
Звична для України тактика радикальних закликів і пред’явлення ультиматумів більше не справляє враження на Парламентську асамблею Ради Європи. З поверненням Росії в організацію нова українська влада отримала чіткий сигнал про це, вважає депутат Верховної ради від партії «Опозиційна платформа — За життя» Юлія Льовочкіна.
За словами парламентарія, спроби і далі проводити в Донбасі лінію, яку проводила колишня влада, не тільки будуть помилкою, але і погіршать відносини між Києвом і європейськими країнами. Діалог, який вже повним ходом йде між Росією і Європою, показав повний провал минає українського керівництва.
«ТЕПЕР ВОНИ ХОЧУТЬ ПРИЗУПИНИТИ РОБОТУ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕЛЕГАЦІЇ В ПАРЄ, ВІДКЛИКАТИ ЗАПРОШЕННЯ НА ДОСТРОКОВІ ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ, РАНІШЕ НАДІСЛАНЕ ПАРЄ. КРІМ ЧЕРГОВОГО РЕПУТАЦІЙНОГО УДАРУ І ДИСКРЕДИТАЦІЇ УКРАЇНИ НА МІЖНАРОДНІЙ АРЕНІ, ЦІ КРОКИ НІ ДО ЧОГО НЕ ПРИВЕДУТЬ», — ВВАЖАЄ ЮЛІЯ ЛЬОВОЧКІНА.
На її думку, з того факту, що російська делегація знову повернулася в ПАРЄ, не треба робити трагедії або вважати, що «зрадили Україну». Доведеться звикнутися з думкою, що у європейських країн є тверде бажання вести діалог з Росією, одночасно підштовхуючи її і Україну до переговорів по Донбасу.
Нагадаємо, російська делегація була позбавлена права голосу після возз’єднання Криму з Росією і наступних подій на Україні. Питання про поновлення у правах Росії розглядалося двічі в 2015 році, однак замість цього послідував черговий виток антиросійських санкцій, після чого російська делегація відмовилася працювати в ПАРЄ. Після цього на тлі зберігалися в Страсбурзі антиросійських настроїв Росія перестала надсилати заявки на відновлення своїх повноважень.
26 червня ПАРЄ повністю відновила Росію в правах, що викликало вибух невдоволення у делегації України.
Гройсман порадив Зеленському відправити некерованого Клімкіна у відпустку
Последние новости Украины сегодня — 28 июня 2019 украина
Президент України Володимир Зеленський може запропонувати главі міністерства закордонних справ Павлу Клімкіну піти у відпустку і висунути кандидатуру виконуючого обов’язки. Про це повідомив прем’єр-міністр Володимир Гройсман в ефірі «1+1»
«Якщо ми говоримо про те, що президент не може поміняти (главу МЗС), я вважаю, що президент має право, нехай запропонує йому піти у відпустку на кілька місяців. Я йому його підпишу. І я готовий, використовуючи свої повноваження прем’єр-міністра, і внести кандидатуру першого заступника міністра, який буде виконувати обов’язки, але цю кандидатуру нехай запропонує президент», — заявив Гройсман.
Напередодні Зеленський заявив, що дізнається про дії МЗС на міжнародній арені з інтернету, а Клімкін не погоджував з ним відповідь на російську ноту з українським морякам. Глава МЗС відповів, що його відомство мало повноваження без погоджень з главою держави направляти відповідь на російську ноту з українським морякам.
Зеленський раніше вже намагався відправити Клімкіна у відставку, а Верховна Рада з невеликою перевагою проголосувала проти.
До річниці прийняття Конституції: короткий курс конституційного процесу в Україні
Последние новости Украины сегодня — 28 июня 2019 украина
Перша редакція Конституції України була прийнята 23 роки тому, 28 червня 1996 року. Боротьба за Конституцію була завзятою. Досить сказати, що голосування відбулося рано вранці після нічного чування. Головними дійовими особами були президент Леонід Кучма і голова Верховної Ради Олександр Мороз
До цього в країні діяла Конституція УРСР, прийнята ще в 1978 році. У неї було внесено ряд поправок і змін, зокрема, вводивших пост президента.
Зрозуміло, питання про прийняття нової Конституції був поставлений відразу ж після проголошення незалежності країни, однак еліти ніяк не могли прийти до консенсусу щодо формату нового Основного закону. Чи повинна республіка бути президентською чи парламентською? Буде Україна унітарної або федеративної (у 1994 році пройшли прямі вибори голів обласних рад)? Скільки палат матиме в Раді? Яким буде статус Криму? Все це вимагало узгодження.
Між тим, в 1995 році конфлікт між парламентом і президентом дійшов до гострої фази, і президент Кучма видав указ про проведення референдуму щодо довіри гілок влади (аналогічний референдум в Росії призвів до кривавих подій жовтня 1993 року).
8 червня 1995 року був підписаний Конституційний договір, яким були суттєво розширені повноваження президента (фактично він став керівником виконавчої влади і зміг призначити уряд на чолі з Євгеном Марчуком), а Рада була зобов’язана протягом року прийняти Конституцію.
У травні 1996 року була створена конституційна комісія на чолі з Михайлом Сиротою. Комісія розглянула 15 варіантів Основного закону, але зупинилася на варіанті, закріпленому в Конституційному договорі.
Говорячи про вибір устрою країни, треба розуміти ситуацію в країні.
Українські еліти до цього часу вже зробили однозначний вибір на користь ринкової економіки та європейської інтеграції, у той час як основна маса населення не проти була повернутися до соціалізму. Більшість у парламенті становили представники лівих сил — комуністи і соціалісти. У цих умовах проведення реформ вимагало жорстко централізованої президентської влади. Це не кажучи про елементарну бардаку, який відбувався в країні.
Тому президент вимагав повноважень, і Рада, врешті-решт, їх дала. В результаті вийшла сверхпрезідентская республіка, особливістю якої була наявність у президента влади при відсутності відповідальності (формально главою виконавчої влади був призначається президентом за погодженням з Радою прем’єр-міністр).
Одними з ключових конфліктних моментів при прийнятті Конституції були статус російської мови і статус Криму. Націоналісти і президент (під час виборів, до речі, обіцяв державний статус російської мови) жорстко поставили питання про обмін статусу мови на кримську автономію. Ліва більшість зробило вибір на користь останнього (особливу роль тут, мабуть, грала позиція керівника кримської організації компартії Леоніда Грача). Незважаючи на те що моноязычие значною мірою нівелювало кримську автономію.
У Європі, зрозуміло, Конституцію визнали однією з найкращих, незважаючи на її недоліки.
Конституція передбачала прийняття цілої пачки законодавчих актів (зокрема, формалізують процедуру імпічменту), але більша частина з них так і не прийнята до цих пір.
У 2000 році президент Кучма спробував ще більше розширити свої повноваження, провівши референдум, за підсумками якого було потрібно:
— надати президенту право розпускати Раду;
— ліквідувати депутатську недоторканність;
— скоротити число депутатів з 450 до 300;
— сформувати двопалатний парламент.
Часи, проте, змінилися. Захід тепер був проти посилення президента. Рада підсумки референдуму проігнорувала, а Кучма настояти не зміг — у зв’язку з «справою Гонгадзе» і «касетним скандалом» ситуація в країні була настільки напружена, що президент серйозно роздумував про відставку…
Пізніше було вирішено провести реформу Конституції прямо протилежного змісту. Згідно з проектом, концепція якої була запропонована українським політологом (нині проживає в Німеччині) Володимиром Маленковичем, а юридична сторона сформульована главою адміністрації президента Віктором Медведчуком, Україна перетворювалася в парламентсько-президентську республіку. Повноваження президента трансформувалися з адміністративних політичні.
Сенс реформи був цілком очевидний. За час, що минув після прийняття Конституції 1996 року час у країні сформувався клас великих власників («олігархів»). Сильний президент як гарант проведення непопулярних реформ і збереження стабільності в країні був уже не потрібен. Більше того, президент, має можливості перерозподіляти власність, ставав загрозою для великого капіталу. Кучма на правах засновника цієї системи стояв над сутичкою. Але після нього до влади неминуче повинен був прийти представник однієї з фінансово-політичних угрупувань, який неминуче почав би тиснути інші.
Відносно слабкий президент повинен був втратити можливість надмірно впливати на внутрішню політику, але міг забезпечити спадкоємність прозахідного зовнішньополітичного курсу в умовах, коли велика частина виборців не була переконана в його безальтернативності.
До речі, дуже показово, що Віктор Ющенко, який представляє інтереси транснаціонального капіталу, виступав проти реформи. І справа була не в тому, що йому потрібні були повноваження (він все одно не вмів ними користуватися), а в курсі США на ліквідацію великого національного капіталу в пострадянських країнах.
У результаті в 2004 році все ж вдалося внести зміни в Конституцію. Правда, Ющенку вдалося виторгувати право призначати глав виконавчої влади на місцях (причому ця норма вносилася похапцем, без погодження з КС, що пізніше дало Януковичу можливість взагалі скасувати Конституцію в версії 2004 року внаслідок її невідповідності самій собі).
Минуло ще кілька років, і зараз справа поступово йде в напрямку до ще більшого скорочення повноважень президента та відмови від його прямого обрання (Польща і Грузія просунулися в цьому напрямку помітно далі).
Причина очевидна — за останні чверть століття українців вдалося в достатній мірі вимуштрувати. Вони вже не думають про соціалізм, про соціальні права, про можливості відновлення нормальних відносин з Росією. Таким виборцям сміливо можна давати владу — вони вже не становлять небезпеки для влади капіталу і прозахідного курсу України. Залишилося тільки знищити великий національний капітал, і можна буде вже взагалі не цікавитися вмістом української Конституції.