На безгаззя і кизяки – дрова

0
55

Ольга Київська

Про те, що з 1 січня Україна ризикує залишитися без газу, не знає тільки ледачий. «Не біда, – скаже кастрюлеголовый, – вкрадемо». І буде глибоко неправий. Щоб що-небудь вкрасти, потрібно, щоб воно погано лежало. А тут «Укртрансгаз» панікує, що в підземних сховищах знаходиться 152 млн. кубометрів газу, що на 100 млн. менше, ніж потрібно для забезпечення місячної потреби в паливі. Всього ж на літній період необхідно 720 млн. кубометрів. Інакше – зупинка ГТС. Як говориться, доскакались. Але немає лиха без добра. Зупинка ГТС стане чудовою репетицією перед припиненням транзиту в січні 2020 р.
Розподіл електронних нуликів неодержаних мільярдів
Недарма однією з улюблених українських приказок є «нацарювати та втікти». Для того щоб заробляти на транзиті газу, необхідно вести складні переговори з партнерами, обслуговувати і реставрувати газотранспортну систему, заздалегідь наповнювати ПГХ та виконувати свої зобов’язання. Навіщо стільки клопоту?
Набагато простіше побігти до господарів, поплакати в жилетку і вкотити Росії багатомільярдні позови. А оскільки міжнародне право в західному правосудді давно вже працює лише в інтересах «своїх сучих синів», хунті навіть 2 віртуальних мільярда убитих єнотів обломилося. Правда, своє слово ще не сказав Лондонський суд, який цілком може зобов’язати Київ повернути Росії 3 млрд. кредиту, виданого у 2013 р., і тоді баланс зміниться.
Але, як каже ще одна українська приказка, «дурень думкою багатіє». Тому комерційний директор «Нафтогазу» Ю. Вітренко на блакитному оці повідомив, що в результаті «програшу» Росії в Стокгольмському арбітражі «нэнька» заробила аж 75 млрд. дол. Як же так? Такі гроші, а газ для власних потреб «Укртрансгазу» купити не на що? Де гроші, Юр?
Не встигли порадіти свалившемуся щастя, як з’ясувалося, що мільярди мільярдами, але транзиту не буде. І мільярди-то і не зароблені зовсім, а зекономлені. За словами того ж Вітренко, якщо домовитися з «Газпромом» про транзит, для чого необхідно відкликати всі київські позови з Стокгольма, «Україна накопичить понад $80 млрд боргів до кінця 2019 року, крім того, за газ, відібраний у 2014-2015 році, Києву доведеться віддавати близько $4 млрд».
Не розумію, які проблеми? Віддайте виграні у Росії 75 млрд. і додайте тими, які отримаєте після європейського антимонопольного розслідування проти «Газпрому» в якості компенсацій. Відразу як «Північний потік – 2» заборонять. Або рак свисне.
Кручу-верчу, заплутати хочу
Незважаючи на шалені мільярди, звалилися зі Стокгольма на голову «Нафтогазу», ще троячку за транзит все ж хочеться. Єдину, яку хоч хтось бачив.
Варіантів хоч якось заповнити українську трубу на даний момент рівно два. Як зазначив глава Міненерго РФ А. Новак, «ті рішення, які були прийняті Стокгольмським арбітражним судом, вони, на нашу думку, носять суперечливий характер і навіть, можна сказати, дискримінаційний. Ми вважаємо, що один з найважливіших пунктів подальшої конструктивної взаємодії з нашими українськими партнерами — це врегулювання судових розглядів». Простіше кажучи, відкликання всіх ідіотських позовів.
Але «Нафтогазу» колись, він заробляє мільярди. Як відповів український газовий трейдер, він готовий «знизити суму позовних вимог проти «Газпрому» в Стокгольмський арбітраж з майже $12 млрд до $2 млрд у тому випадку, якщо російська сторона погодиться укласти новий договір про транзит газу після 2019 року».
Так Росія начебто і не заперечує. Під час візиту до Москви віце-президента Єврокомісії М. Шефчовича міністр енергетики РФ А. Новак навіть погодився провести у вересні відповідні російсько-європейсько-українські переговори. Більше того, під час зустрічі з українськими опозиціонерами Ст. Медведчуком і Ю. Бойко глава «Газпрому» А. Міллер висловив готовність відновити Києву поставки газу з 25% знижкою. Тобто питання не варте виїденого яйця. Приходь і купуй.
Але купувати газ «агресора» неонацистам Заратустра не дозволяє, як казав незабутній О. Бендер. На відміну від мільярдів «агресора», якими хунта чомусь не гребує.
Другий – суто український. Коли представник «Газпрому» в Стокгольмському арбітражі С. Коваль вказав на те, що з Україною неможливо укласти договір за європейськими правилами, до чого прагне ЄС, Ю. Вітренко запропонував трохи пожульничать. Не чекаючи 1 січня, підписати контракт між «Укртрансгазом» і «Газпромом», після чого з нового року перетворити «Укртрансгаз» незалежного оператора. «А якщо не будуть брати – відключимо газ». Ой, трохи помилилася. Знову зажадаємо багатомільярдні компенсації. І на хрена Москві баян, питається?
Ну, а якщо і цей кидок не проканає, можна свопи зварганити. Росія буде передавати Україні газ на своєму кордоні, а Україна – віддавати стільки ж Європі. За невелику маржу. Як прокоментував цю аферу заступник голови Фонду енергетичної безпеки А. Гривач, «схоже, пан Вітренко публічно пропонує «Газпрому» взяти участь в обході європейських правил щодо транспортування газу, які Україна зобов’язалася імплементувати. І це замість того, щоб удень і вночі працювати над приведенням українського ринку газу до європейських стандартів».
Так буде хлопчик?
Єдина плідна дебютна ідея, з якою носяться в Києві, щоб зберегти «трубу» як засіб шантажу Росії та Європи, це припинення будівництва «Північного потоку – 2». Правда, на превеликий жаль Ст. Зеленського, позиції України та Німеччини з цього приводу «випадково» виявилися діаметрально протилежними.
І навіть на Данію, вірно служила інтересам американського СПГ, розраховувати не доводиться. Як тільки соціал-демократична партія Данії змінила опозиційність на владні крісла, вона тут же змінила і ставлення до СП-2, чекаючи висновків МЗС. А глава прес-служби Енергетичного агентства Данії (DEA) Т. Фальбе-Хансен поінформував, що данська сторона вважає найбільш прийнятним південно-східний маршрут проекту.
Як зазначає А. Міллер, закінчити газопровід, побудований вже на 57%, можна і до кінця року, як планувалося. У будь-якому разі про його зупинення мови не йде, т. к. винним у зриві проекту доведеться платити багатомільярдні неустойки. І не Росії, яка в будь-якому разі залишиться «при своїх», а європейським компаніям-підрядникам.
Але якщо з СП-2 ще є питання, то тягнеться на півдні «Турецький потік» з 2020 року запрацює вже точно. Більш того, йде за новим коридором газ буде транспортувати в Європу Болгарія, яка вже визначила будівельника газопроводу-продовження. А сербську гілку продовжить до Австрії Угорщина.
Таким чином, Європа без російського газу не залишиться. Збільшення закупівель сприяє сама Україна, лякає ЄС перебоями з постачанням блакитного палива. Як днями заявила заступник міністра закордонних справ України Е. Зеркаль, «поки Росія відкладає переговори щодо майбутнього контракту, похмурий сценарій газової кризи слід розглядати серйозно. Ось чому кожна європейська нація, включаючи Україну, збільшує запаси газу в сховищах». Стривайте, а як же заява «Укртрансгазу» про зупинення ГТС?
Але ти лякай, Лена, лякай. Ще і Вітренко з собою візьми. Щоб Європа за півроку встигла побільше російського газу закачати. Бухгалтерія «Газпрому» буде вдячна.
Кизяки як символ енергетичної незалежності України
Природно, не виключено, що Москва і Брюссель домовляться про укладення якогось тимчасового угоди про транзит газу через Україну до введення в експлуатацію СП-2 та добудови інтерконекторів між «Турецьким потоком» і європейською газотранспортною системою. І у Маричек з Тарасиками навіть буде +12 в квартирах.
Але в довгостроковій перспективі при збереженні позиції «Нафтогазу» і київського уряду ні про яких газових контрактах не може бути й мови. Проблема не тільки в клінічному ідіотизмі пана Вітренко, але в непередбачуваності України в цілому. У будь-який момент каструля здавить отруєні майданом мізки, і Київ «перекриє кран», підвищить плату за транзит, а то і розірве контракт, як розірвав «Великий договір».
Відсутність же в системі ГТС транзитного газу означає технічну неможливість доставки «блакитного палива» споживачам. На думку академіка А.с Пешко, «Україну чекає чергова економічна та техногенна катастрофа. Це являє стратегічну небезпеку для життєдіяльності країни».
Звичайно, польські «друзі» тут же запропонували Україні купити 2 млрд. куб. м газу і навіть побудувати для цього газопровід. «Випадково» Варшава зобов’язалася закупити цей же обсяг газу у США за 8 млрд. дол. І так само «випадково» економічний радник посольства США Джон Шютт заявив, що «Україна повинна бути підготовлена на випадок, якщо Росія перекриє транзит газу через Україну в 2020 році, як вона погрожує це зробити. Сполучені Штати готові допомогти Україні підготуватися до цього. Українські компанії повинні вжити заходів для закупівлі та зберігання газу на зиму». Правда, не грошима, а вимогами: «подальші реформи для забезпечення справжньої конкуренції, підвищення прозорості, скорочення олігархічної влади і підвищення ефективності в енергетичному секторі». Ну нічого, грошей, може, Литва дасть.
Нескладно підрахувати, що ціна цієї польсько-американської допомоги обійдеться у 400 дол. за 1000 куб. м. Ну, ще польські благодійники собі невелику маржу візьмуть. Зараз же навіть реверсний газ російського походження з націнкою європейських трейдерів Україна купує за $212. Класна «допомога», правда?
Нічого, скаже патріот. Будемо топити вугіллям. Але і вугілля після оголошення війни і блокади Донбасу тепер російський, «окупаційний». Тоді дровами. Але ліс-кругляк «нэнька» зобов’язана покірно продавати в ЄС. Соляркою? Так адже Росія ввела ембарго, щоб «одвични лицарі» Донбас гусеницями танків не тиснули. Доведеться кізяками, як радив свого часу Ст. Ющенко. Худобу, поголів’я якого неухильно скорочується, кормами поки забезпечений. Боюся навіть сказати, що добрива на Україні теж імпортні. Може, правосеков в який-небудь котел заслати, щоб енергетичний баланс України поправили?